Війна в Україні

Україна, можливо, знову подумає про ядерний статус, якщо не вступить у НАТО – посол у Німеччині Мельник

15 квітня 2021, 13.13 Этот материал также можно прочитать на русском

Україна має зробити все можливе, щоб захиститися від російської агресії, сказав Мельник. Фото: Andrij Melnyk / Twitter

Україна має стати членом Північноатлантичного альянсу, щоб захиститися від російської агресії, якби Україна була членом НАТО у 2014 році, то анексії РФ у Криму і війни на Донбасі ніколи б не сталося. Про це в ефірі радіо Deutschlandfunk заявив посол України в Німеччині Андрій Мельник. Текстову версію ефіру опубліковано на сайті радіостанції 15 квітня.

Україна має зробити все можливе, "щоб Путін не напав на нас завтра або післязавтра", зазначив дипломат.

За словами Мельника, у зв'язку з агресією РФ Україна не має великого вибору: або країна є частиною НАТО, або залишається один варіант – озброїтися, можливо, знову подумати про ядерний статус.

Він підкреслив, що переміщення російських військ біля кордонів України є наймасовішими із часів Другої світової війни. Поблизу України відбувається справжня підготовка до війни, тому від Заходу потрібно більше, ніж просто "красиві слова", додав дипломат.

На його думку, без підтримки і санкцій, які ввели після анексії РФ Криму і початку війни на Донбасі, Україна, напевно, не вижила б протягом останніх семи років, "але цього все ще не достатньо".

Україні потрібна оборона, щоб просто захистити свій народ, резюмував Мельник.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом 6 квітня 2021 року заявив, що вступ України до Альянсу є єдиною можливістю завершити війну на Донбасі. За словами глави держави, надання Києву плану дій щодо членства в НАТО стало б "справжнім сигналом для РФ". Столтенберг зі свого боку зазначив, що НАТО твердо підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.
У міністерстві закордонних справ Росії заявили, що вступ України в НАТО загрожує масштабною ескалацією на південному сході і може призвести до незворотних наслідків для державності. Спікер Кремля Дмитро Пєсков також говорив, що вступ України в НАТО погіршить ситуацію на Донбасі. За його словами, приєднання України до Альянсу є "неприйнятним для жителів "Донецької і Луганської народних республік".
5 грудня 1994 року було підписано Будапештський меморандум. Згідно з документом, країни-підписанти – Великобританія, Росія та США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету і кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї, не тільки ядерної. Крім того, підписанти обіцяли не чинити на Київ економічного тиску. В обмін Україна відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Леонід Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон і прем'єр Великобританії Джон Мейджор.
Росія у 2014 році порушила умови меморандуму, анексувавши Крим і почавши збройну агресію на Донбасі, заявляли у МЗС України.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров вважає, що Росія Будапештської угоди не порушувала, оскільки не застосовувала проти України ядерної зброї.