"Наша розвідка аналізує всі сценарії, включно з найгіршими, вона зазначає, що ймовірність масштабної ескалації з боку Росії існує. Найбільш вірогідним часом досягнення готовності до ескалації буде кінець січня. Наголошую, ескалація є вірогідним сценарієм, але не є обов'язковим, і наше завдання – відвернути його. Чим краще ми спрацюємо самі та разом із нашими партнерами, тим меншою буде загроза ескалації. Спосіб – зробити ціну ескалації неприйнятною для агресора", – сказав міністр.
Він повідомив, що чисельність російських військовослужбовців поблизу російсько-українського кордону, а також на окупованих РФ територіях України становить понад 94 тис. осіб. За словами міністра, українські військовослужбовці зміцнюють напрямки, де є високі ризики.
Резніков зазначив, що Україна найбільш зацікавлена у дипломатичному врегулюванні конфлікту.
"Жодних силових провокацій із нашого боку в принципі бути не може. Водночас шлях умиротворення агресора не розглядається. У разі потреби Україна дасть відсіч", – наголосив він.
Контекст
30 жовтня 2021 року американська газета The Washington Post написала, що Росія відновила нарощування чисельності своїх військ біля кордону з Україною, і це викликає занепокоєння у високопосадовців у США та Євросоюзі. 1 листопада видання Politico опублікувало супутникові фото, зазначивши, що на них видно військову техніку, яку РФ нібито стягнула до кордонів України. У Кремлі відмовилися коментувати публікацію Politico.
У Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України повідомили 2 листопада, що жодних змін на кордоні з РФ не відбулося.
6 листопада канал CNN повідомив, посилаючись на свої джерела, що директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс приїжджав до Москви через нарощування російських військ біля кордону України. 8 листопада Bloomberg із посиланням на дані військово-розвідувальної компанії Janes написало, що Росія перекидає танки до українського кордону.
10 листопада США попередили владу Росії про потенційні негативні наслідки будь-якого зростання загрози безпеці України через "незвичайну військову активність" РФ біля українського кордону. У Пентагоні закликали Росію пояснити концентрацію військ поблизу України.
18 листопада начальник ГУР Кирило Буданов говорив, що Росія веде масштабну спецоперацію проти України щодо дестабілізації ситуації як усередині країни, так і за її межами. Накопичення військ РФ біля кордону України "буде продовжуватися і вийде на пік приблизно в кінці січня", підкреслив він.
21 листопада Буданов повідомив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, поблизу кордону між країнами зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.
23 листопада прессекретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватив Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
The New York Times написала 25 листопада, що адміністрація президента США Джо Байдена зосереджена на дипломатичних каналах, щоб стримати та відмовити Путіна від вторгнення РФ в Україну. Це, зрештою, може передбачати другу особисту зустріч між Байденом і Путіним.
30 листопада генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав, що ситуація в Україні та навколо неї "залишається нестабільною і непередбачуваною", а в намірах Росії "немає впевненості". І він, і держсекретар США Ентоні Блінкен попередили РФ про нові санкції у разі агресії проти України. "Будь-яка майбутня російська агресія проти України матиме високу ціну, матиме політичні та економічні наслідки для Росії", – сказав Столтенберг.
-1 Київ
