Він описав кілька випадків на місцях ударів РФ, коли правоохоронці закривали доступ представникам ЗМІ, які намагалися розповісти світові, що сталося.
Один із таких випадків стався після ракетного удару по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві. Тоді поліцейський заявив, що різниця між правоохоронцями й журналістами в тому, що перші "захищають людей", а другі – "заробляють на стражданнях". Такі слова, каже, доводилося чути й раніше.
Під час ракетного удару по Києву 24 квітня правоохоронець бив по камері одного з представників преси й заважав працювати, виганяючи за обмежувальну стрічку, зазначив Лукацький.
"Здається, поліція почала війну проти журналістів. Вони ховають обстріли. Приховують руйнування. Не дають світові бачити", – написав він.
Журналіст пригадав, як працював у Газі і як тамтешні люди несли поранених до камер, щоб показати це світові. Так само було на початку повномасштабної війни в Україні, коли тодішній міністр внутрішніх справ Денис Монастирський розумів, що "без преси Україна програє", і сприяв висвітленню подій із найгарячіших точок. Після загибелі Монастирського це змінилося, й Україна почала програвати інформаційну війну, адже "є проста істина: не було журналістів – не було події".
Поки Росія витрачає мільйони доларів на пропаганду, в Україні все частіше звучить "журналістів не пускати", бо "занадто криваво", зазначив Лукацький.
"Здається, ніби поліція працює проти правди. Їм подобається новий меседж, створений Кремлем: українські журналісти заробляють на крові. І замість допомагати – треба заважати. Російська пропаганда за це дуже вдячна. Якщо це не зміниться, ми залишимось одні. Світ відвернеться", – наголосив він.
За словами Лукацького, він багато років висвітлював діяльність поліції, знає чесних офіцерів і генералів – зараз вони на фронті. Він звернувся до керівників поліції, зазначивши, що журналіст з акредитацією Міністерства оборони часто має досвід поведінки в гарячих точках більший, аніж багато офіцерів, тож "його потрібно сприймати як рятувальника і допомагати йому".
Також Лукацький звернув увагу відповідальних за інформаційну політику України на потребу "терміново змінювати наративи й пишатися своїми журналістами", 91 із яких уже загинув у цій війні.