У МЗС Росії вважають "блюзнірським" заклик Німеччини та Франції до РФ використовувати вплив для відкриття КПВВ на Донбасі

У МЗС Росії вважають "блюзнірським" заклик Німеччини та Франції до РФ використовувати вплив для відкриття КПВВ на Донбасі Захарова: Цей заклик звернено до Росії, яка має до цього питання такий самий стосунок, як Німеччина та Франція
Фото: EPA

Речниця міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що відкриття контрольних пунктів в'їзду/виїзду на лінії розмежування на Донбасі було зірвано з вини української сторони. Минулого тижня МЗС Франції та Німеччини закликали РФ використати свій вплив, щоб відкрити всі наявні КПВВ.

Спільна заява МЗС Франції та Німеччини про те, що Україна виконує свої зобов'язання, погоджені в нормандському форматі, збільшуючи кількість контрольних пунктів в'їзду/виїзду на лінії розмежування на Донбасі, викликала подив у представників МЗС Росії. Про це йдеться в заяві речниці міністерства Марії Захарової, яку опублікували 17 листопада.

"Берліну і Парижу добре відомо, що насправді одночасне відкриття контрольно-пропускних пунктів в'їзду/виїзду "Золоте" і "Щастя" на лінії зіткнення, яке планували на 10 листопада, було зірвано з вини української сторони. Відповідно до погоджених Україною та Луганськом параметрів, використання КПВВ "Щастя" передбачали виключно для автомобільного транспорту, зокрема гуманітарних конвоїв. Однак українська влада безпосередньо перед запуском цього пункту пропуску відмовилася від цих домовленостей і в односторонньому порядку відкрила вказаний КПВВ як "пішохідний", свідомо знаючи про відсутність технічної готовності Луганська до такого формату роботи переходу", – ідеться в заяві.

За словами Захарової, "ЛНР" сприйняла це як провокацію. Вона зазначила, що "київська влада цинічно зіграла на бажанні простих людей повернутися додому і побачитися з рідними".

"На цьому тлі блюзнірський вигляд має заклик до негайного і безперешкодного відкриття всіх переходів на лінії зіткнення, незважаючи на епідемічну ситуацію. Цей заклик чомусь звернено і до Росії, яка має до цього питання такий самий стосунок, як Німеччина і Франція. Повертаємо цей заклик Берліну та Парижу", – підкреслила речниця МЗС РФ.

Захарова зазначила, що Україна намагається "дезавуювати Мінські угоди".

"Апофеозом став київський проєкт так званого Плану спільних кроків щодо їх виконання, який повністю перекреслює дух і букву мінського "Комплексу заходів" 2015 року", – заявили у МЗС РФ.

У штабі операції Об'єднаних сил повідомляли, що всі КПВВ на лінії розмежування на Донбасі, зокрема два нові – у Золотому і Щасті, – відновлять роботу 10 листопада. Бойовики заявили, що не відкриють своїх КПВВ у Луганській області. Свої дії вони мотивували тим, що Україна нібито "змінила переговорну позицію".

10 листопада Україна відкрила КПВВ із боку підконтрольних уряду територій. У Держприкордонслужбі повідомляли 13 листопада, що бойовики блокують роботу КПВВ, цілодобовий пропуск здійснюють тільки у Станиці Луганській, двічі на тиждень окупанти відкривають КПВВ у Новотроїцькому Донецької області. Пункти в'їзду-виїзду з підконтрольної Києву території працюють щодня з 8.00 до 16.00.

МЗС Франції та Німеччини у спільній заяві, опублікованій 13 листопада, заявили, що Україна створила умови для поліпшення умов у пунктах пропуску до настання зими і полегшення долі людей на сході України. Міністерства закликали Росію та підконтрольну їй владу окупованих територій Донбасу "негайно відкрити всі наявні переходи на лінії зіткнення".

Перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі Леонід Кравчук 5 листопада оприлюднив головні тези "Плану спільних кроків". У документі передбачили завершення війни на Донбасі до кінця 2020-го і проведення там місцевих виборів до 31 березня 2021 року; створення в ОРДЛО вільної економічної зони на 30 років; скасування указів президента РФ Володимира Путіна, які є прямим втручанням у життя окупованого регіону (зокрема про спрощення порядку видавання громадянства РФ). Саміт "Нормандської четвірки" має відбутися до кінця 2020 року, обмін утримуваними особами та збільшення контингенту СММ ОБСЄ на Донбасі – до середини грудня, ідеться у плані.

Пропонований Україною "План спільних кроків" не є заміною тому, що вже зроблено за шість років роботи нормандського формату і ТКГ, говорив Кравчук. "Це документ, який відповідає реаліям і тому, що зроблено, а з його допомогою ми хочемо доповнити або уточнити ті питання, які не знайшли широкого, точного і конкретного втілення в попередніх документах", – вважає він.

2014 року, відразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти й докази.

Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ із 31 липня 2014 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати