Війна в Україні

Виснаженість, недосконалість, невизначеність, дефіцит пороху. Залужний перерахував чинники, які впливають на ситуацію на полі бою в Україні

1 лютого 2024, 20.59 Этот материал также можно прочитать на русском

Залужний вважає, що державні інституції в Україні не спроможні покращити комплектування сил оборони без застосування непопулярних заходів. Фото: Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine / Facebook

Україні для протистояння російській агресії треба враховувати різні чинники, зокрема політичні, які впливають на ведення війни. Таку думку в опублікованій 1 лютого колонці для сайта CNN висловив головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, переклад тексту українською мовою розмістив сайт ЗСУ.

За словами Залужного, на розгортання подій на полі бою впливає, зокрема "нестабільна політична ситуація навколо України, що призводить до скорочення військової підтримки", а також "висока ймовірність провокування Росією ще низки конфліктів за прикладом Ізраїлю та Ємену й відволікання основних партнерів від підтримки України".

Крім того, це "виснаженість" у партнерів України запасів ракет і боєприпасів для артилерії та систем протиповітряної оборони України "через високу інтенсивність бойових дій в Україні" й неможливість їх швидкого виготовлення "на фоні світового дефіциту пороху".

Залужний також згадує про недостатню ефективність санкцій щодо РФ, "у результаті чого відбувається розгортання потужностей оборонно-промислового комплексу в Росії та державах, які є її партнерами, що дозволяє принаймні успішно вести позиційну війну на виснаження".

Головнокомандувач ЗСУ констатує й "суттєву перевагу" країни-агресора в мобілізаційному людському ресурсі й "неспроможність державних інституцій в Україні покращити стан комплектування сил оборони без застосування непопулярних заходів", згадує "недосконалість нормативно-правової бази, що регулює оборонно-промисловий комплекс" в Україні, і пов'язані із частковою монополізацією ОПК труднощі з виробництвом вітчизняних боєприпасів, а "як наслідок – поглиблення залежності України від постачання союзниками".

Одним із чинників Залужний називає й "невизначеність подальшого характеру збройної боротьби такого масштабу" і, як наслідок, складності для союзників України "у визначенні пріоритетів підтримки".

Контекст

Країна-агресор РФ розв'язала війну проти України у 2014 році, коли окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну з північного, східного й південного напрямків. У квітні сили оборони вигнали окупантів із північних областей України, восени деокупували частини Херсонської, Миколаївської та Харківської областей.
5 червня 2023 року в Міноборони України заявили, що на деяких напрямках сили оборони перейшли до наступальних дій. Пізніше були повідомлення про деокупацію населених пунктів на сході й півдні.
У жовтні 2023 року окупанти пішли в наступ під Авдіївкою, намагаючись оточити місто.
У середині листопада ЗСУ повідомляли, що росіяни хочуть повторно захопити Куп'янськ Харківської області – важливий логістичний центр, через який здійснювали постачання продуктів і боєприпасів для ворожої армії під час минулої окупації.
Наступальна операція РФ розпочалася в листопаді 2023 року і триває вже два з половиною місяця, але це не те, на що окупанти розраховували, зазначав 30 січня 2024 року начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. За його словами, росіяни хотіли якнайшвидше вийти на рубіж уздовж річки Чорний Жеребець у Харківській області, а також вийти на адмінкордони Донецької та Луганської областей. "Як ви самі розумієте, навіть близько до цього нічого немає. Але їхній наступ ще продовжується. Десь на початку весни він вичерпається вже повністю, – прогнозує Буданов. – Як і за правилами будь-якої гри: ти робиш хід – противник робить хід. Зараз хід противника. Він закінчиться – там почнеться наш".