У формулюванні питання на референдумі у РФ переплутали відмінки – політолог

У бюлетені на референдум щодо поправок до конституції переплутали відмінки у формулюванні запитання. Про це 25 червня російський політолог Олександр Шмельов написав у колонці для "Росбалт".

Він уточнив, що в російській мові прийменник "в" використовують у двох значеннях – напрямки (куди, у що?) та місцеперебування (де, у чому?). У першому випадку він вимагає після себе знахідного відмінка, у другому – місцевого, наприклад "Я йду у школу" і "Я перебуваю у школі".

Тому у формулюванні питання в бюлетені після "в" може бути тільки прийменниковий відмінок: "Ви схвалюєте зміни в конституції Російської Федерації?", зазначає політолог.

Як приклад Шмельов замінив у питанні слово "конституція" на слово "Росія" і додав, що правильно пропозиція звучатиме "Ви схвалюєте зміни у Росії?" а не "Ви схвалюєте зміни в Росію?".

Насправді ж у бюлетені, фотографія якого є у розпорядженні видання "ГОРДОН", питання звучить так: "Ви схвалюєте зміни в конституцію Російської Федерації?".

Фото: джерело "ГОРДОН"

25 червня в Росії розпочалося голосування за поправки до конституції РФ, які ініціював президент країни Володимир Путін. Онлайн-голосування триватиме з 10.00 25 червня до 20.00 30 червня.

Загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ, одна з яких передбачає обнулення президентських строків лідера Росії Володимира Путіна, заплановано на 1 липня 2020 року.

20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одноголосно ухвалили в першому читанні 23 січня.

У документі, зокрема, пропонують унеможливити обіймати пост глави держави більше ніж два строки, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у разі ухвалення яких Путін після того, як піде з поста президента, довічно залишатиметься членом Ради Федерації.

Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради "з метою забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії органів державної влади".

Група експертів переконана, що в такий спосіб російський лідер намагається вирішити проблему збереження влади після 2024 року, коли закінчується його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.