+2 Київ
Азербайджанські ЗМІ повідомили про загибель міністра оборони невизнаної Нагірнокарабаської республіки (НКР) Джалала Арутюняна. Момент нібито його вбивства потрапив на відео, яке 27 жовтня опублікувало видання Haqqin.az.
На кадрах видно, як автомобіль, у якому, за інформацією видання, перебував Арутюнян, їде дорогою. Його відстежує безпілотник і завдає ракетного удару. Підбитий та охоплений вогнем автомобіль проїжджає ще кілька метрів і зупиняється. У другій половині ролика видно, що поряд із напівзгорілою машиною лежить кілька людей і під'їжджає військова вантажівка.
Haqqin.az зазначає, що вбивство Арутюняна готували у межах операції міноборони Азербайджану і спецслужб країни. Під час спецоперації за його машиною встановили постійне зовнішнє спостереження. Удару по автомобілю завдали, коли Арутюнян прямував на одну з бойових позицій, стверджує видання.
Глава Нагірного Карабаху Араік Арутюнян спростував убивство Джалала Арутюняна. У своєму Facebook 28 жовтня він заявив, що міністр оборони одужує і приєднається до своїх товаришів по службі. Крім того, Араік Арутюнян надав йому звання "Герой Арцаха" (Нагірний Карабах) "за відвагу й особисту мужність".
Указом лідера Нагірного Карабаху Джалала Арутюняна звільнили з посади міністра оборони – командувача армії оборони через поранення. На цій посаді його замінить Мікаел Арзуманян, якому надано військове звання генерал-лейтенанта, зазначив 27 жовтня у Facebook Араік Арутюнян.
За інформацією "Радио Азатунюн", 45-річного Джалала Арутюняна призначили на посаду командувача армії оборони Нагірного Карабаху в лютому цього року. Арутюнян служив у армії оборони з 1992 року, обіймав різні високі військові посади, а у 2018–2020 роках він був першим заступником командувача армії оборони.
Новопризначеному командувачу армії оборони Карабаху Мікаелу Арзуманяну 47 років, він брав участь у першій карабаській війні.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію та авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Згодом Алієв кілька разів повідомляв про взяття під контроль Баку населених пунктів у Нагірному Карабасі.
Нових домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі було досягнуто 25 жовтня за посередництва США. Воно мало розпочатися о 8.00 за місцевим часом 26 жовтня, але його порушили в першу ж годину.
