+30 Київ
Пара познайомилася на заробітках у Польщі, жила разом і збиралася одружитися. Нікіфоренко працював на будівництві приблизно два роки, чекав на карту поляка і разом із нареченою хотів залишитися у країні.
"Діма не був ні алкоголіком, ні наркоманом, як тепер кажуть у польській поліції. Він усе життя займався спортом, узагалі не пив. Але в той вечір погодився посидіти з хлопцями в кінці зміни, так як тільки почав працювати в цьому місці і не хотів бути "білою вороною". Вони влаштували барбекю, смажили сосиски, трошки випили. Але ми були весь час на зв’язку, Діма не був агресивним і збирався додому – спати. Востаннє він подзвонив мені із зупинки, але зв’язок перервався і телефон більше не відповідав", – розповідає Водолівова.
Далі, за версією польських правоохоронців, українець нібито хуліганив в автобусі, через що його висадили на зупинці. Водночас його дівчина каже, що жодного разу вона не бачила його агресивним. Підтверджує її слова і запис, де українця, який не чинить жодного опору, фельдшери ведуть у витверезник.
Водолівова каже, що про смерть чоловіка вона з його сім'єю дізналися лише на третю добу пошуків, і тільки за тиждень їм дозволили упізнати тіло.
"Спочатку нам сказали, що у нього зупинилося серце. Потім – що його довелося зв’язати, тому що він агресував. Але пізніше до мене додзвонився журналіст польського ЗМІ, який бачив запис із витверезника… Він розповів, що Діму мучили, катували і били. Я як подумаю, в яких муках він помирав… Вони тримали його, бризкали з газового балончика… Він благав, щоб його не били. Те, що він укусив поліцейського, – це правда. Але вкусив коли? Вони всі сиділи на ньому і душили, і він укусив, щоб хоч якось вирватися. Він боровся до останнього, щоб його відпустили", – говорить вона.
За словами дівчини, батьки українця навряд чи підуть у суд через його загибель, тому що сина це вже не поверне. Сама ж Водолівова, яка теж працювала в Польщі, в цю країну після того, що сталося, більше не повернеться.
