Зустрічі триватимуть більшу частину тижня, уточнили співрозмовники. Разом із ним у Брюссель вирушить міністр оборони США Ллойд Остін, у нього заплановано зустрічі з генсекретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Ситуація в Україні буде на порядку денному, але не домінуватиме в ньому, сказало одне з джерел. Переговори охоплять кілька проблем, з якими стикається Північноатлантичний альянс. Україна є однією з багатьох зовнішньополітичних проблем, які стоять перед президентом США Джо Байденом і його адміністрацією, написало Bloomberg. Останні погрози Китаю Тайваню викликали занепокоєння Штатів.
Окрім цього, 1 травня закінчується строк виведення американських військ з Афганістану відповідно до угоди, яку уклала з талібами адміністрація колишнього президента США Дональда Трампа. Нинішній президент Джо Байден дав зрозуміти, що не вкладеться у цей строк, зазначило агентство.
Перед цим Блінкен відвідував Брюссель 23 березня після затвердження його на посаді держсекретаря. Він зустрівся з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом. Вони обговорювали Афганістан, будівництво "Північного потоку – 2" і протидію зусиллям Росії, спрямованим на підрив колективної безпеки.
Контекст
У 2014 році, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню. 1 квітня в Офісі президента розповіли, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим тиші понад 570 разів.
Останнім часом ситуація на Донбасі загострилася. Зокрема, 26 березня 2021 року в районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь по українських позиціях. Загинуло четверо військовослужбовців, серед яких підполковник Сергій Коваль, ще двоє дістали поранення. Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак уточнював, що українські військові загинули біля Шумів унаслідок снайперського вогню.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських чиновників, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).
30 березня Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявляла, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкидає спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою за останні роки. Вона містить загрозливий елемент, якого раніше не фіксували.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес припускає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації Байдена.
У Держдепі США заявили про координацію дій з Україною та іншими країнами Європи стосовно ескалації конфлікту на Донбасі.
-2 Київ
