За його словами, Іран унеможливив повернення до умов ядерної угоди, яка обмежувала розроблення атомної бомби в обмін на зняття з Тегерана міжнародних санкцій. Водночас США звертають увагу на зростання репресій проти іранського народу, які проводить чиний режим, а також на його підтримку Росії у війні з Україною.
"Ми, як і раніше, вважаємо, що найефективніший спосіб упоратися зі стурбованістю міжнародної спільноти щодо ядерної програми Ірану – це дипломатія. Дипломатія ніколи не йде зі столу. Але президент [США Джо] Байден також чітко дав зрозуміти, що ми сповнені рішучості не допустити, щоб Іран мав ядерну зброю, і всі варіанти залишаються на столі переговорів, щоб цього не сталося", – сказав Блінкен.
На уточнення журналіста, чи це воєнний варіант, глава Держдепу повторив: "Усе на столі".
29 січня Блінкен розпочав у Каїрі (Єгипет) триденний візит на Близький Схід, він відвідає також Ізраїль і Західний берег (регіон між Ізраїлем і Йорданією, який належить до палестинської території). Він має намір проконсультуватися з партнерами щодо низки глобальних і регіональних пріоритетів, включно із вторгненням Росії в Україну, Іраном та ізраїльсько-палестинськими відносинами, повідомив напередодні Держдеп.
Контекст
Рада Безпеки ООН 20 липня 2015 року схвалила угоду, спрямовану на обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття з нього санкцій. Тегеран гарантував, що відмовиться від ідеї створення ядерної зброї. За 10 років у разі виконання Іраном умов ядерної угоди всі обмеження й умови, які містить резолюція ООН, мали припинити дію.
8 травня 2018 року тодішній президент США Дональд Трамп оголосив, що його країна виходить із Спільного всеосяжного плану дій (СВПД) щодо Ірану, вважаючи його "катастрофічним". За словами Трампа, Тегеран обманював світову спільноту, приховуючи продовження розвідувань у сфері ядерної зброї.
Колишній іранський президент Хасан Рухані говорив, що радий виходу США з ядерної угоди. Він назвав Вашингтон "проблемним партнером" і поінформував, що продовжить роботу щодо угоди із Францією, Великобританією, Німеччиною, Китаєм і Росією. Також Рухані попередив, що Тегеран може відновити збагачення урану у промислових масштабах.
6 серпня 2018 року Трамп підписав указ, який відновив санкції проти Ірану, що діяли до підписання ядерної угоди. Вони набули чинності 5 листопада. 8 травня 2019 року в Ірані заявили про відмову виконувати частину зобов'язань щодо ядерної угоди. 1 липня стало відомо, що ця країна перевищила ліміт запасів низькозбагаченого урану, встановлений положеннями СВПД.
У вересні 2020 року в МАГАТЕ підтвердили, що Іран почав збагачення урану, порушивши умови ядерної угоди зі світовими державами. У листопаді в організації повідомили, що іранські запаси урану вже у 12 разів перевищують поріг, установлений ядерною угодою.
У заяві верховного представника ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозепа Борреля від 11 січня 2021 року йшлося про те, що Іран розпочав збагачення урану на рівні 20% на підземному заводі Фордо.
Нинішній президент США Джо Байден у лютому 2021 року говорив, що Сполучені Штати не скасують санкцій проти Ірану доти, доки влада цієї країни не відмовиться від планів зі збагачення урану. Він називав вихід США з ядерної угоди 2015 року помилкою й під час передвиборчої кампанії припускав, що Вашингтон повернеться до діалогу з Тегераном щодо цього.
Запаси високозбагаченого урану в Ірані за нового уряду країни зросли вчетверо, до 10 кг до вересня 2021 року, вказали в МАГАТЕ.
-4 Київ
