"Можу сказати, що це право вибору народу Словаччини, який зробив такий вибір. Але майте на увазі – вплив російської агентури у Словаччині просто шалений. Вони спочатку були у Празі, але з урахуванням того, що їх там трохи "поганяли", вони перебралися у Братиславу. І те, що ми на сьогоднішній день бачимо, – це вплив РФ, яка намагається роздмухувати ситуацію у Європі", – наголосив Данілов.
За його словами, демократичні країни, які підтримують права людини та свободу слова, виступають на боці України. Однак приблизно сім держав стали на бік країни-окупанта. Окрім цього, є ті, "хто хоче просто спостерігати".
Контекст
"Європейська правда" повідомляла, що дострокові вибори у Словаччині призначили в умовах політичної кризи й розвалу керівної коаліції через конфлікт між двома партіями – OĽaNO і "Свобода й солідарність" (SaS). У грудні 2022 року парламент Словаччини висловив вотум недовіри уряду прем'єр-міністра Едуарда Геґера.
На виборах, які відбулися 30 вересня 2023 року, перемогла партія Smer-SD колишнього прем'єр-міністра країни Роберта Фіцо, який пішов із посади прем'єра у 2018 році внаслідок масових протестів.
Фіцо виступав за відмову від військової підтримки України й проти членства України в НАТО. Він також заявляв, що продовжить заборону імпорту української агропродукції, якщо прийде до влади, і висловлював думку, що Росія ніколи не піде із захопленого нею Криму. Після виборів Фіцо заявив, що Словаччина має "серйозніші проблеми, ніж питання України", й обіцяв, що його партія зробить усе можливе, щоб сприяти мирним переговорам.
За даними Dennik N, президентка Словаччини Зузана Чапутова виступила проти передання Україні нового пакету військової допомоги. За інформацією ЗМІ, причиною цього стали результати парламентських виборів у країні.
+16 Київ
