Ексглава МЗС Литви назвав Лукашенка "президентом ОМОН"

Світ

Ексглава міністерства закордонних справ (МЗС) Литви Лінас Лінкявічюс заявив у Twitter 27 травня, що Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, – у найкращому разі "президент ОМОН", а його вчинки – "божевільні".

"Він був президентом Білорусі, зараз він президент у найкращому разі ОМОН (Загін мобільний особливого призначення, підрозділ МВС. – "ГОРДОН"). Які ще божевільні вчинки він зробить, щоб втопити у бруді свою країну, – покаже час. Час усього цього не вилікує, просто швидше штовхне в обійми Росії. Діяти для оновлення потрібно зараз", – написав Лінкявічюс.

Контекст

Відносини між Мінськом і Вільнюсом різко погіршилися після інциденту з літаком Ryanair.
Винищувач білоруських ВПС 23 травня за дорученням Лукашенка підняли "для супроводу" літака Ryanair, який прямував з Афін до Вільнюса. Влада Білорусі стверджувала, що причиною приземлення в Мінську стало повідомлення про мінування судна (згодом вибухових речовин на борту не виявили).
Після перевірки білоруські спецслужби зняли з рейсу й затримали білоруського опозиційного журналіста, одного із засновників Telegram-каналу NЕХТА Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу. Паблік NEXTA набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню й координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
Як розповіли пасажири, Протасевич запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. Коли його почали обшукувати й пасажири запитали в нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". Видання TUT.BY уточнило, що журналіста в Білорусі обвинувачують за трьома статтями Кримінального кодексу, найсуворіше покарання за інкримінованими статтями – 15 років позбавлення волі (організація масових заворушень).
Протасевич увечері 24 травня записав відео, у якому сказав, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську й дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську".
24 травня уряд Литви ухвалив рішення заборонити всі авіарейси в Литву й з неї, які проходить через територію Білорусі.
Того самого дня президенти Естонії, Латвії та Литви закликали ввести санкції проти влади Білорусі й закрити повітряний простір над цією країною. Глави балтійських країн назвали дії режиму Лукашенка "відвертим актом державного тероризму".
МЗС Литви рекомендувало співвітчизникам покинути територію Білорусі.
Глави країн Євросоюзу 25 травня домовилися про розширення санкцій проти Білорусі через затримання Протасевича. За день до цього Європейська рада закликала заборонити білоруським авіакомпаніям використовувати повітряний простір європейських країн.
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.