+5 Київ
Щоб відтворити ймовірну еволюційну історію поцілунку, біологи Матильда Бріндл, Стюарт Вест (Оксфордський університет) і Кетрін Телбот (Технологічний інститут Флориди) проаналізували поведінку шимпанзе, бонобо, орангутангів і деяких видів горил. Науковці використовували універсальне визначення поцілунку як "неагресивного контакту рот до рота" і на основі поведінкових даних реконструювали ймовірність наявності такої взаємодії у спільних предків великих мавп.
"Поцілунки можна спостерігати в усьому тваринному світі. Це еволюційна загадка, оскільки користь поцілунків для здоров'я не є очевидною, – ідеться в дослідженні. – Ми виявили, що поцілунки трапляються у більшості сучасних великих мавп і, ймовірно, також траплялися в неандертальців, уперше еволюціонувавши у предків цієї групи приблизно 21,5–16,9 млн років тому".
Бріндл, яка є провідною авторкою дослідження, називає поцілунки "еволюційною загадкою". Вона пояснила CNN: ця риса поведінки пов'язана з такими ризиками, як поширення хвороб, і водночас "не дає жодних очевидних переваг для розмноження чи виживання".
За її словами, філогенетичні моделі, які науковці використали під час дослідження, дають змогу "ніби подорожувати в часі". Відповіді на запитання, чому і як виник поцілунок, наука поки не знайшла, але, за словами Бріндл, у нього є багато функцій: це оцінка потенційних партнерів, прелюдія, зміцнення зв'язків, пом'якшення соціальної напруженості, а також – пережовування їжі для потомства.
Науковиця зазначила, що група дослідників зробила важливий крок – вони довели, що поцілунки є еволюційною рисою.
"Вона дійсно давня. Але чому? І це дивовижний наступний крок, якщо люди хочуть підхопити естафету", – додала Бріндл.
