Ухвалення урядом цих двох рішень свідчить про зміни в безпековому середовищі країни, підкреслив він.
"Це частина внеску Фінляндії в Європу, яка бере на себе більшу відповідальність за нашу власну оборону", – пояснив Стубб збільшення оборонних витрат.
Вихід з Оттавської конвенції й відмова від заборони протипіхотних мін, за словами президента, ґрунтуються на ретельній оцінці відповідних міністерств і сил оборони. Стубб наголосив, що Фінляндія дотримується своїх міжнародних зобов'язань про відповідальне використання мін.
"Фінляндія завжди залишатиметься відповідальною дійовою особою у світі, захищаючи його безпеку й оборону", – наголосив Стубб.
Контекст
4 березня фон дер Ляєн презентувала новий план переозброєння Євросоюзу під назвою ReArm Europe на €800 млрд. План складається з п'яти частин, він передбачає збільшення видатків на оборону країн – членів ЄС у середньому на 1,5% від ВВП, надання державам-членам позики в розмірі €150 млрд на військові інвестиції в оборону, використання для оборонних проєктів можливостей бюджету ЄС, а також мобілізацію приватного капіталу із залученням інвестиційно-банківського сектору.
19 березня Європейська комісія оприлюднила "Білу книгу європейської оборони" на наступні п'ять років і в частині плану оборонного пакету ReArm Europe / Readiness 2030, який має підтримати Україну й зміцнити оборонні можливості Європи.
Оттавська конвенція – міжнародний договір про заборону протипіхотних мін – набула чинності 1 березня 1999 року, і до 164 держав-учасниць входять усі країни – члени НАТО, за винятком США, і всі країни – члени Європейського союзу. 18 березня 2025 року про намір вийти з договору вже оголосила Польща. Заступник міністра оборони Польщі Павел Бейда повідомив, що Польща має намір виробляти протипіхотні міни, розглядаючи їх як елемент оборонної системи на кордоні з країною-агресором Росією й Білоруссю.