Фінляндія заявила про необхідність паузи у переговорах із Туреччиною щодо членства в НАТО

Світ

У переговорах Фінляндії та Швеції з Туреччиною щодо вступу в НАТО необхідний тайм-аут на кілька тижнів. Про це міністр закордонних справ Фінляндії Пекка Гаавісто заявив 24 січня в коментарі агентству Reuters.

"Необхідний тайм-аут, перш ніж ми повернемося до тристоронніх переговорів і подивимося, де ми опинимося, коли осяде пил після нинішньої ситуації, тому поки що не треба робити жодних висновків", – наголосив міністр.

За його словами, перерва у переговорах триватиме кілька тижнів.

Гаавісто вважає, що Анкара навряд чи ухвалить рішення про схвалення заявок від Фінляндії та Швеції до виборів у Туреччині, які мають відбутися в середині травня.

Отже, наступне вікно можливостей для затвердження членства, ймовірно, буде між виборами й самітом НАТО у Вільнюсі 11–12 липня, сказав він.

Контекст

Швеція та Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, заявляв генсек союзу Єнс Столтенберг 20 жовтня. Окрім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина. Очікують, що Будапешт ухвалить це рішення на початку 2023 року.
Туреччина виступала проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня президент країни РеджепЕрдоган, Туреччина не схвалює заявку, тому що Швеція та Фінляндія "не мають чіткої й недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини в Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО та на підтримку курдів. На одному з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу і спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу висловлення думок у Швеції".
Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявку Швеції на вступ до НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" й образливою для "мусульман, і взагалі всіх людей, усіх прав і свобод".