Зазначено, що 9 квітня глава МЗС країни Жан-Ів Ле Дріан провів телефонні розмови з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, держсекретарем США Ентоні Блінкеном і главою МЗС Німеччини Гайко Маасом.
Париж "вважає важливим і невідкладним", щоб РФ через механізми, передбачені в Організації з безпеки та співпраці в Європі, роз'яснила структуру і мотиви пересувань російських військ поблизу кордону з Україною.
"Ми закликаємо Росію припинити свої провокації і без зволікання вжити необхідних ініціатив для початку деескалації", – ідеться в заяві МЗС Франції.
Глава відомства Ле Дріан підтвердив цілковиту підтримку Францією суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
"У цьому контексті Франція нагадує, що вона не визнає незаконної анексії Криму Росією. Ми підтримуємо позицію стриманості та відповідальності, виявлену в цьому контексті українською владою", – підкреслили в зовнішньополітичному відомстві.
За словами Ле Дріана, Франція продовжить свої дипломатичні зусилля у співпраці з Німеччиною в межах нормандського формату, "щоб домогтися повного виконання Мінських домовленостей".
Контекст
2014 року, відразу після анексії Криму, Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.
Переговори про врегулювання конфлікту на Донбасі ведуть у тристоронній контактній групі (ТКГ) у Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню. 1 квітня в Офісі президента розповіли, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим тиші понад 570 разів.
Останнім часом ситуація на Донбасі загострилася. Зокрема, 26 березня 2021 року в районі селища Шуми Донецької області незаконні збройні формування Росії відкрили вогонь по українських позиціях. Загинуло четверо військовослужбовців, зокрема підполковник Сергій Коваль, ще двоє дістали поранення. Головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак уточнив, що українські військові загинули біля Шумів унаслідок снайперського вогню.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських чиновників, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).
30 березня Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною на півдні, сході та півночі: у Брянській, Воронезькій областях, а також в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявляла, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За словами Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років. Вона містить загрозливий елемент, якого раніше не фіксували.
0 Київ
