Французький банкір погрожував гендиректорці Euroclear через репараційний кредит Україні

Світ

Французький банкір, який тісно пов'язаний із країною-агресором Росією і співпрацює з депозитарієм Euroclear у Бельгії, нібито погрожував його генеральній директорці Валері Урбен на тлі переговорів ЄС щодо заморожених активів Кремля. Про це йдеться у спільному розслідуванні EUobserver, бельгійських журналів Humo й газети De Morgen та британської громадської організації Dossier Center, опублікованому 8 грудня.

Ідеться про Олів'є Гюбі, члена ради дочірньої компанії Mfex. Хоча він не обіймає керівних посад, його статус забезпечив доступ до топменеджерів Euroclear, який утримує активи Центробанку РФ, заморожені через війну в Україні.

Журналісти встановили, що Гюбі здійснив 155 поїздок до Росії за останні 10 років, включно із 14 після повномасштабного вторгнення. Серед його зв'язків – участь у Російському географічному товаристві, тісно пов'язаному з Кремлем і міноборони РФ. За даними джерел, Гюбі намагався організувати зустрічі Урбен із представниками російських спецслужб, а після відмови погрожував їй і ще одному топменеджеру. Одного разу він натякав, що будинок співробітника може згоріти, а домашній улюбленець – "раптово загинути".

Попри погрози й високий рівень ризику, бельгійська влада відмовила Урбен в охороні, компанія змушена була найняти приватних сек'юріті. Водночас співробітники Euroclear у Брюсселі повідомляли про зростання фішингових атак і спроб вивідати дані на тлі погроз Москви про "десятиріччя судових позовів" за використання російських коштів на користь України. Внутрішні джерела в Euroclear кажуть, що багато років підозрювали Гюбі в роботі на російські чи французькі спецслужби.

Тоді як ЄС готується ухвалити рішення про долю російських активів на саміті 18 грудня, джерела побоюються, що тиск на Euroclear може бути спробою Москви зірвати плани використання заморожених коштів для підтримки України, зазначають у публікації.

Контекст

10 вересня президентка Єврокомісія Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. У ЗМІ пояснювали, що пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країні можуть надати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації.
У жовтні прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не узгодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
15 листопада Валері Урбен, директорка бельгійського депозитарію Euroclear, який керує замороженими російськими активами, заявила, що "не відкидає" судових позовів проти Євросоюзу в разі ухвалення рішення про їх конфіскацію.
3 грудня у Брюсселі Єврокомісія знову обговорила запропоновану "репараційну позику" для України на €165 млрд, сформовану на кошти заморожених російських державних активів. Ця ініціатива вже викликала опір Бельгії, яка вважає, що її позиції знову не врахували.