-1 Київ
"Я дотримуюся тут позиції, яку пані [канцлер Німеччини Ангела] Меркель сформулювала ще стосовно першої гілки "Північного потоку": газопроводи будують не для того, щоб когось позлити, а тому, що є попит на газ", – заявила Кнайсль.
Відповідаючи на запитання, чи зацікавлений Відень у проекті "Турецький потік", глава МЗС Австрії сказала: "Враховуючи географічне положення Австрії, у сфері газового імпорту та експорту ми – важлива сполучна ланка між південним сходом Європи і заходом Європи".
За словами Кнайсль, географічна ситуація зумовлює те, що Австрія "знову і знову вступає в гру". Вона додала, що рішення тут "не за політиками, а за компаніями".
6 грудня 2016 року голова "Газпрому" Олексій Міллер повідомив, що обидві нитки "Турецького потоку" мають увести в дію до 2019 року. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що будівництво цього газопроводу суперечить інтересам не тільки України, але й усієї Європи. 26 травня 2018 року в "Газпромі" повідомили, що домовилися з урядом Туреччини продовжити "Турецький потік" до ЄС.
19 листопада "Газпром" завершив будівництво морської частини газопроводу "Турецький потік".
"Північний потік – 2" – другий газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становить 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.
Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. Оператор проекту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
