Вона заявила, що заколот – це "внутрішня справа Росії", у яку США та Європа не втручаються, хоча федеральний уряд Німеччини "дуже уважно стежить за ситуацією".
Водночас цей заколот дає зрозуміти, що війною проти України Путін "руйнує свою країну і ставить під загрозу безпеку" в Росії.
Контекст
23–24 червня у РФ Пригожин організував заколот. Увечері 23 червня він звинуватив військових країни-окупанта РФ у завданні удару по тиловому табору найманців. Пригожин зазначив, що команди про знищення ПВК "Вагнер" надходили від начальника Генштабу Валерія Герасимова після наради з міністром оборони Сергієм Шойгу. Міноборони Росії назвало заяву Пригожина про удари по ПВК "інформаційною провокацією".
Уранці 24 червня засновник ПВК "Вагнер" заявляв про захоплення військових об'єктів Ростова-на-Дону й намір іти на Москву, але ввечері того самого дня Пригожин повідомив, що передумав і розвертає колони ПВК "у зворотному напрямку". Заяву пресслужби Пригожина було опубліковано за 20 хвилин після того, як про врегулювання "кризи" повідомила пресслужба самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.
24 червня у Кремлі заявили, що за підсумками переговорів Пригожин "піде в Білорусь", а справу за фактом заколоту, відкриту на нього в РФ, припинять.
26 червня пресслужба Пригожина опублікувала аудіозвернення, у якому він заявив, що в нього не було мети повалити владу в РФ. Того самого дня Путін виступив із терміновим зверненням, у якому назвав учасників заколоту "зрадниками", які зробили помилку. Він закликав вагнерівців укласти контракт із міноборони РФ або вийти зі збройного формування. Хто захоче, зможе піти в Білорусь, заявив він.
27 червня ФСБ оголосила про закриття справи про заколот, а міноборони РФ повідомило, що важку техніку ПВК передадуть російській армії. Лукашенко того самого дня розповів, що Пригожин уже перебуває на території Білорусі.