Голова російського "Сбербанка" заговорив про "важкі часи" в економіці

Голова російського "Сбербанка" заговорив про "важкі часи" в економіці Греф: Сподіваюся, як завжди, ми зуміємо знайти спільні плани проходження цих складних часів
Фото: EPA

Голова російського "Сбербанка" Герман Греф заявив, що проблеми в російській економіці, які виникли після різкого збільшення військових видатків, сплеску інфляції й підвищення головної ставки Центробанку країни-агресора РФ, швидко вирішити не вдасться, а 2026 рік "обіцяє бути теж не найпростішим". Про це Греф сказав на річних зборах акціонерів "Сбербанка", інформує The Moscow Times 30 червня.

За словами Грефа, "багато залежатиме від геополітики, від того, як складатиметься динаміка зростання ВВП, динаміка, звісно, ставок Центрального банку".

Він визнав, що у "Сбербанка" погіршується якість кредитного портфеля: зростає кількість звернень за реструктуризацією боргу, а труднощі з виплатами є як у фізичних, так і в юридичних осіб.

"Сподіваюся, як завжди, ми зуміємо знайти спільні плани проходження цих складних часів", – зауважив Греф.

Видання нагадало статтю Bloomberg від 26 червня, у якій ідеться про те, що в непублічних розмовах російські банкіри вже б'ють на сполох: на горизонті 12 місяців на країну може чекати повноцінна банківська криза через неплатежі за кредитами.

Масштаб проблеми оцінюють у трильйони рублів, і його поки не видно в офіційних даних Центробанку РФ, згідно з якими частка проблемних кредитів у російського бізнесу становить лише 4% і практично не зростає, а у позичальників фізосіб становить трохи вище ніж 5%, писало агентство.

Автори статті зазначають, що ситуація на вигляд така, бо позичальники відкладають платежі й тому кредити формально ще не вважають проблемними. Насправді ж значної частини позик уже не обслуговують – клієнти не здійснюють регулярних виплат згідно із графіком.

Окрім банків, компанії дедалі гірше платять одна одній: обсяги взаємних неплатежів бізнесу із жовтня минулого року до березня поточного зросли на 11,6%, а в обробній промисловості – майже на 40%, що стало рекордом із часів пандемії коронавірусу, підкреслює ЗМІ.

Контекст

У відповідь на напад Росії на Україну ще 2014 року проти РФ ввели перші санкції. Після повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року обмеження суттєво розширили.

26 травня 2025 року голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко повідомив, що оточення нелегітимного президента РФ Володимира Путіна боїться озвучувати йому реальний стан економіки у країні.

28 травня президент України Володимир Зеленський сказав, що економіка РФ почне по-справжньому відчувати санкційний тиск Заходу із червня 2026 року.

5 червня The Moscow Times повідомило з посиланням на статистичні дані, що в березні у РФ збитковою стала кожна третя компанія, яка працює.

20 червня глава Кремля сказав, що вважає чутки про занепад російської економіки занадто перебільшеними. Водночас Греф назвав ситуацію "ідеальним штормом". 

27 червня Путін заявив, що країна "заплатила інфляцією за потребу військових видатків", але бореться з нею. Також він сказав, що РФ із наступного року може зменшити військові видатки, визнавши, що нинішнє навантаження на економіку країни є надмірним.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати