Іран уперше заглушив Starlink під час загальнонаціонального вимкнення інтернету

Світ

Під час масштабних загальнонаціональних протестів в Ірані влада не лише повністю вимкнула інтернет, а й уперше застосувала військові глушники, щоб вивести з ладу супутниковий інтернет Starlink. Про це 9 січня повідомило IranWire із посиланням на інтернет‑дослідника Аміра Рашіді.

За його словами, мільйони громадян не можуть виходити в мережу, здійснювати дзвінки й діставати інформацію, а доступ до Starlink порушено на 30–80% залежно від регіону.

Рашіді наголосив, що такого втручання він не фіксував за 20 років досліджень, а технологія, імовірно, є високотехнологічною й військового рівня, можливо, китайського або російського постачання.

Через масштабне застосування глушників по всій країні рівень роботи Starlink сильно різниться: у деяких регіонах під'єднання ще є, а в інших – його майже немає. За останніми оцінками, кількість користувачів Starlink в Ірані становить приблизно 40–50 тис. людей, які намагаються через супутниковий інтернет обмінюватися фото, відео й репортажами з протестів.

Одночасно було вимкнено мобільні мережі й домашні Wi-Fi, що зробило недоступними банківські сервіси, застосунки для таксі й онлайн-магазини, а міжнародні дзвінки заблокованими.

Після вимкнення влада запровадила систему "білих списків", дозволяючи обмежений доступ до інтернету лише окремим акаунтам і установам, зокрема державним ЗМІ й урядовим каналам у Telegram.

Експерти наголошують, що вимкнення Starlink – це новий рівень цифрового придушення протестів, який демонструє безпрецедентне застосування військових глушників на території Ірану.

Американська правозахисна організація Human Rights Activists News Agency зазначала, що через повне вимкнення інтернету й міжнародного зв'язку дістати незалежне підтвердження подій у країні вкрай складно.

Контекст

Масові антиурядові протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року на тлі економічних проблем у країні. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї назвав протестувальників "заколотниками" й закликав до придушення демонстрацій. Між протестувальниками і правоохоронцями виникли сутички, котрі, як пише Reuters, стали найкривавішими за останні три роки.
2 січня президент США Дональд Трамп пригрозив втрутитися в разі придушення мирних протестів в Ірані.
10 січня армія Ірану заявила про готовність приєднатися до придушення протестів у країні. Генпрокурор Ірану пригрозив стратою учасникам протестів. Цього самого дня Трамп заявив, що США готові прийти на допомогу Ірану. Сенатор Конгресу США від Республіканської партії Ліндсі Грем зазначив, що американська допомога "вже в дорозі".
WSJ писала, що США обговорюють імовірний удар по Ірану. У відповідь на це спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф назвав Ізраїль і військові й судноплавні об'єкти США "легітимними цілями" в разі американського нападу.