+5 Київ
Автор статті Том Калвер із посиланням на дані Центру досліджень енергії та чистого повітря (CREA) проаналізував, чому Європі так важко відмовитися від російських ресурсів.
Він зазначив, що на тлі зусиль щодо припинення війни в Україні президент США Дональд Трамп закликав ЄС припинити купувати російську нафту. Цю вимогу глава Білого дому назвав передумовою до введення жорстких американських санкцій проти РФ. Журналіст пригадав, що Трамп обурювався, що ЄС фінансує війну проти себе.
Калвер зазначив, що до повномасштабного вторгнення РФ в Україну 2022 року європейці щомісяця купували приблизно 25 млн тонн російських енергоресурсів. Станом на сьогодні ця кількість зменшилася на дев'ять десятих, але повністю закупівлі не припинилися. За даними ЗМІ, зараз ЄС здебільшого купує в Росії газ. Доходи РФ від його продажу в Європу торік становили понад £16,8 млрд (€19,2 млрд), у серпні цього року – £965 млн (понад €1,1 млн).
Коли ембарго на сиру нафту набуло чинності, Угорщина і Словаччина дістали безстрокові винятки на купівлю російської сирої нафти трубопроводом "Дружба", стверджуючи, що вони не мають змоги перейти на трубопровід "Адрія", який постачає нафту із Хорватії. Насправді, за даними CREA, 2024 року отримання нафти з Росії було приблизно на 20% дешевшим, ніж із Хорватії.
Водночас журналіст звернув увагу, що ЄС імпортує не так російську нафту, як російський газ. За наявною в нього інформацією, найбільшими російськими імпортерами газу в Європі за останній рік були не лише Словаччина (1,8 млн тонн) та Угорщина (4,4 млн тонн), а й Іспанія (3,3 млн тонн), Бельгія (3,8 млн тонн) і Франція (6,7 млн тонн). Французький уряд пояснював ситуацію тим, що "заблокований у довгострокових контрактах", які важко розірвати без заборони на рівні ЄС. Зміна джерел викопного палива потребує часу, особливо тому, що уряди хочуть захистити рахунки своїх громадян за електроенергію.
Калвер наголосив, що "млявість" у процесі відмови від російських ресурсів призвела до того, що 17 із 27 країн ЄС "фактично заплатили більше в російську економіку за нафту й газ, ніж вони передали Україні військової та фінансової допомоги".
Туреччина, яка є союзником НАТО, із березня 2022 року імпортувала російських енергоносіїв на £96 млрд (€109,9 млрд). Великі обсяги надходять і до Китаю й Індії, тож загальний експорт Росії за чотири роки практично не скоротився, навіть попри нижчі ціни.
The Times наголосила, що навіть одержані дані не дають повної картини того, як російські енергоресурси переходять із рук у руки. Великобританія припинила прямий імпорт російської нафти й газу ще 2022 року, однак досі отримує нафтопродукти, виготовлені з російської сировини у третіх країнах. За даними CREA, із моменту вторгнення в Україну Лондон імпортував таких продуктів на понад £3 млрд – переважно авіаційне пальне, перероблене в Індії й Туреччині. Ця схема дає змогу обходити санкції і, за оцінками експертів, фактично принесла Кремлю приблизно £510 млн (€584 млн).
Окрім того, британський морський і страховий сектор залишається головним у глобальній торгівлі російським паливом: 76% експорту СПГ із РФ здійснюють суднами, що перебувають під британським контролем або застраховані у Великобританії. Отже, як указує автор статті, "російська воєнна машина тісно пов'язана із Заходом через глобальні ланцюги постачання".
