Європейські лідери пропустять саміт із країнами Латинської Америки, щоб не дратувати Трампа

Світ

Європейські лідери, зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, пропустять саміт Євросоюзу з країнами Латинської Америки й Карибського басейну (CELAC) частково через побоювання роздратувати президента США Дональда Трампа. Про це 4 листопада інформує Bloomberg із посиланням на джерела.

Саміт ЄС – CELAC, який має відбутися 9–10 листопада в місті Санта-Марта (Колумбія), викликає дедалі більше запитань у Європі, оскільки США посилюють тиск на країни, зокрема Колумбію, яка приймає захід, і Венесуелу, звинувачуючи їх у наркоторгівлі, повідомили джерела, обізнані з перебігом підготовки.

За словами інших джерел, участь у саміті поки підтвердили лише п'ятеро європейських і троє латиноамериканських і карибських лідерів.

Низький рівень представництва частково пояснюють дедалі агресивнішою позицією Вашингтона в регіоні, зазначили співрозмовники, які говорили на умовах анонімності. Трамп останнім часом нарощує військові погрози на адресу Венесуели й нещодавно запровадив санкції проти президента Колумбії Густаво Петро, ідеться у статті.

Речник уряду Німеччини Штефан Корнеліус у коментарі, надісланому електронною поштою, наголосив, що Мерц не планує їхати через "низьку участь інших глав держав і урядів". З тієї самої причини на саміт не поїде й Урсула фон дер Ляєн, заявила головна речниця Єврокомісії Паула Пінью.

Разом ЄС і CELAC об'єднують 60 країн, на які припадає 21% світового ВВП, пише агентство. За його інформацією, саміт мають присвятити таким темам, як зміцнення торговельних зв'язків і боротьба з організованою злочинністю.

Країни Латинської Америки й Карибського басейну також хочуть використати цей саміт, щоб обговорити нещодавні дії Трампа в регіоні, зокрема розгортання американських військових кораблів поблизу Венесуели, санкції й погрози захопити Панамський канал, повідомили джерела. Ці держави також прагнуть, щоб ЄС підтримав кандидатуру представника з Латинської Америки чи Карибів на посаду наступного генерального секретаря ООН, зазначає ЗМІ.

Цей саміт – не перший латиноамериканський форум, який "потрапив у політичну пастку", підкреслили журналісти. 3 листопада Домініканська Республіка оголосила, що відкладає головну зустріч лідерів країн Америки до наступного року, оскільки військові удари США по човнах у регіоні загострюють напруженість із Венесуелою й розколюють регіон.

Окремо ЄС сподівається до кінця року завершити підписання відкладеної торговельної угоди з південноамериканським блоком Mercosur, наголошує медіа.

Контекст

У 2020 році мін'юст США висунув президенту Венесуели Ніколасу Мадуро й іще 14 колишнім і чинним венесуельським посадовцям обвинувачення в наркоторгівлі й корупції.
У серпні 2025 року в Білому домі заявили про готовність "використати всі елементи влади", щоб зупинити "потік наркотиків у країну".
2 вересня США атакували судно з Венесуели в Карибському морі, яке перевозило наркотики. Пізніше США скерували винищувачі F-35 у Пуерто-Рико. The New York Times писала, що адміністрація Трампа таємно дозволила проводити Центральному розвідувальному управлінню приховані операції у Венесуелі, спрямовані на усунення Мадуро.
18 жовтня Трамп заявив про знищення підводного човна з наркотиками. "Двоє вцілілих терористів повертаються до країн їхнього походження – Еквадору й Колумбії – для затримання і притягнення до суду", – зазначав глава Білого дому. Петро в Х висунув вимогу до США, щоб вони відповіли після удару американських військових по човну в територіальних водах Колумбії, унаслідок якого загинуло двоє людей. За його словами, "рибалка Алехандро Каранса не мав жодного стосунку до наркоторгівлі", а колумбійське судно нібито дрейфувало й подало сигнал про аварію.
19 жовтня Трамп назвав президента Колумбії "незаконним нарколідером", пригрозивши силовими заходами через наркотрафік. Після цього Колумбія відкликала свого посла зі США на консультації з Петро.
24 жовтня авіаносець USS Gerald R. Ford з ударною групою, у яку входять крейсер USS Normandy й кілька есмінців, вирушив у Карибське море. За даними венесуельських офіцерів у відставці, група з понад 4 тис. військових і приблизно 90 літаків є "центральним елементом фінальної фази" операції проти лідерів наркокартелів і банд, а також стаціонарних і мобільних цілей у Венесуелі.
ЗМІ писали, що Мадуро на тлі нарощування американських сил у Карибському регіоні звернувся до РФ, Китаю, Ірану з проханням про постачання ракет, радарів і запчастин для літаків.