+5 Київ
Події в Білорусі викликають почуття солідарності в усьому світі. Терміново необхідна нова всеосяжна західна стратегія щодо сходу Європи і тих країн, які не захищені членством у Євросоюзі і НАТО. Таку думку у своїй статті для Financial Times висловив колишній прем'єр-міністр України, глава Київського безпекового форуму Арсеній Яценюк.
Він зазначив, що зараз формула, яку Захід використовує під час взаємодії зі Східною Європою, містить поняття підтримки певної "соціальної дистанції" – "якою б складною політичною назвою це дистанціювання насправді не було, чи то "Угода про асоціацію з ЄС" чи "східне партнерство".
Яценюк підкреслив, що з кінця 1980-х років у цьому регіоні відбувалося відродження національної ідентичності, "яке подолало постколоніальну спадщину"; зростало усвідомлення громадянських свобод і було створено інститути для їх підтримки.
Колишній український прем'єр вважає, що, на відміну від Заходу, Росія має комплексне бачення східноєвропейського регіону і його важливості – у Молдові, Україні чи Білорусі Москва прагне встановити ефективний контроль і створити там нові плацдарми, щоб розширити свій вплив на захід. На думку Яценюка, так російський президент Володимир Путін бачить шлях до відтворення Радянського Союзу, чого він так бажає.
Події в Білорусі й імовірність того, що країна може потрапити під вплив Росії на невизначений час, вимагають дій із боку Заходу та України. "Час діяти, не зволікати", – вважає Яценюк. Він закликав країни Заходу не ставитися до своїх найближчих європейських сусідів як до частини дружнього, "але екзотичного" Східного партнерства. "Замість цього замініть підхід "простягнутої руки" підходом "простягнути руку", – підкреслив колишній український прем'єр.
За його словами, на практиці це означає дати Білорусі, Грузії, Молдові та Україні "чіткі сигнали" про те, що членство в ЄС і НАТО досяжне.
На думку Яценюка, Західній Європі потрібно відмовитися від будь-яких ілюзій щодо можливого перезавантаження російських відносин. Що стосується України, то їй потрібно відмовитися від ілюзій, що можливий мир на Донбасі в той час, як Крим залишається під російською окупацією.
Експрем'єр закликав український уряд і його західних партнерів скликати зустріч на високому рівні, щоб запропонувати новий підхід до вирішення заморожених конфліктів у регіоні.
Він також запропонував партнерам України створити спільну місію із захисту свободи і демократії на сході Європи. Керівною метою місії має бути створення єдиного бачення того, як найкраще продовжувати історичні процеси об'єднання Європи і звільнення від загроз авторитаризму, зовнішньої агресії та ігнорування людських і національних свобод, додав Яценюк.
Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента, які відбувалися з 4-го до 9 серпня, сфальсифіковані. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів було затримано понад 7 тис. демонстрантів (багатьох із них уже відпустили), сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі "не були ні вільними, ні справедливими", а влада застосувала "непропорційне і неприйнятне насильство" до протестувальників.
28 серпня міністри закордонних справ ЄС домовилися ввести санкції проти вищих білоруських чиновників через фальсифікацію виборів і насильство проти мітингувальників.
