Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 2 січня підписав закон про приєднання Казахстану до Другого факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Він передбачає відмову країни, що його підписала, від смертної кари. Про це повідомила пресслужба глави держави на своїй сторінці у Facebook.
За інформацією "Новой волны", Генасамблея ООН ухвалила угоду 15 грудня 1989 року. Казахстан приєднався до протоколу у вересні 2020 року із застереженням, яке дозволяє застосування смертної кари у воєнний час після визнання винним у скоєнні особливо тяжких злочинів військового характеру.
Із 2003 року в Казахстані діє безстроковий мораторій на смертну кару. Однак суди продовжували засуджувати в'язнів до смертної кари у виняткових обставинах, зокрема за злочини, які кваліфікують як терористичні акти. Засуджені до страти відбували довічне ув'язнення. У разі скасування мораторію їх могли стратити.
Один з останніх таких вироків винесли 2016 року щодо до Руслана Кулекбаєва обвинуваченого у вбивстві 10 осіб під час здійснення теракту в центрі міста. Він відбуває довічне ув'язнення.
У Кримінальному кодексі Казахстану 17 статей передбачають як покарання смертну кару.
Серед країн Європи і колишніх країн СНД страту дозволено тільки в Білорусі.