+5 Київ
Супутникові знімки й експертний аналіз показують нові тунелі, вибухові камери й допоміжну інфраструктуру, що, на думку аналітиків, свідчить про підготовку до нових ядерних випробувань.
За оцінками, китайський ядерний арсенал зараз нараховує приблизно 600 боєголовок. Однак їх кількість може зрости до 1 тис. до 2030 року, що значно менше за запас США й країни-агресора Росії. Розширення полігону у Сіньцзяні свідчить про прагнення Пекіна модернізувати військові сили й посилити можливості регіонального стримування, вважають аналітики.
Старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace Тонг Чжао зазначає, що Китай провів небагато ядерних випробувань і може потребувати додаткових експериментів на низькопотужному рівні. Розширення ядерного арсеналу країни є частиною стратегії модернізації армії під керівництвом лідера КНР Сі Цзіньпіна й прагнення контролювати ядерну ескалацію на регіональному рівні.
Деякі аналітики вважають, що розширення ядерного полігону не обов'язково свідчить про готовність Китаю до першого ядерного удару. Пекін неодноразово підтверджував прихильність до повного ядерного роззброєння й політики "непершого застосування". 2019 року у національній оборонній доктрині Китаю наголошували, що країна не веде гонку озброєнь і підтримує ядерний арсенал на мінімальному рівні, необхідному для національної безпеки.
Однак аналітик Преней Вадді з Массачусетського технологічного інституту додає, що Китай використовує непрозорість свого ядерного арсеналу як засіб стримування: відсутність інформації викликає занепокоєння і обережність у США, що, на думку Пекіна, є вигідним.
