+6 Київ
Як зазначають у розвідці, основна причина проблеми РФ – "агресивна цінова політика Китаю" і надвиробництво, що дає змогу продавати кремній за надзвичайно низькими цінами, витісняючи російських виробників із внутрішнього ринку.
СЗР наводить приклад найбільшого російського виробника АТ "Кремний", який оголосив про повне припинення роботи із січня 2026 року, а також "Кремний-Урал", який поки що працює, але із суттєвим недовантаженням.
За інформацією розвідки, обидва підприємства скаржаться на відсутність захисту внутрішнього ринку від китайського імпорту, хоча офіційна риторика Кремля називає відносини з Пекіном "стратегічним партнерством".
Ситуація ускладнюється структурою попиту: у Росії металевий кремній здебільшого споживає чорна й кольорова металургія для сплавів. А на світовому ринку матеріал має ширше застосування – в електроніці, напівпровідниках і сонячних панелях. Високочистих компонентів для цих галузей РФ майже не виробляє, імпортуючи їх переважно з Китаю, доповіла розвідка.
"Стратегічний дисбаланс лише підсилює кризу. Китайські підприємства можуть покрити річний попит РФ на металевий кремній менш ніж за три тижні роботи. На цьому тлі інвестори не вбачають сенсу вкладати кошти в модернізацію російських потужностей, які неконкурентоспроможні, порівняно з китайським масштабом виробництва й собівартістю", – ідеться в повідомленні СЗР.
У підсумку російська галузь опинилася під системною загрозою: внутрішній ринок заповнює дешевий китайський кремній, власні виробники скорочують або зупиняють виробництво, а Кремль, зважаючи на залежність від Пекіна, нічого не робить, щоб протидіяти.
"Такий розклад фактично консервує залежність Росії від Китаю як у сировинних, так і в технологічних сегментах виробничого ланцюга", – підсумували в розвідці.
