Світ

Країни – лідери ЄС виступили проти швидкої підготовки нових санкцій щодо Росії у разі її вторгнення в Україну – ЗМІ

15 грудня 2021, 18.59 Этот материал также можно прочитать на русском

Частина європейських держав скептично ставиться до можливості вторгнення Росії в Україну, пише Bloomberg Фото: EPA

Провідні країни Європейського союзу виступають проти швидкого розроблення конкретних санкцій та інших обмежувальних заходів щодо Росії у разі її вторгнення в Україну. Про це 15 грудня повідомило агентство Bloomberg із посиланням на високопоставлених дипломатів та чиновників.

За інформацією агентства, Німеччина, Франція, Італія та Іспанія хочуть зосередитися на діалозі з Москвою, перш ніж розробляти болючі економічні заходи реагування на ймовірну ескалацію агресії РФ. Ідеться, зокрема, про можливе від'єднання Росії від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також про заморожування газопроводу "Північний потік – 2".

Європейські чиновники, пише Bloomberg, вважають, що було б ефективніше чекати на подальші кроки РФ і реагувати на конкретні дії. Агентство наголошує, що обережність із боку кількох країн ЄС вказує на той факт, що деякі члени Євросоюзу не поділяють переконаності США у тому, що президент РФ Володимир Путін може планувати вторгнення в Україну вже на початку 2022 року. Водночас вони бачать, що президент РФ використовує нарощування військ як тактику тиску, сказав дипломат.

Високопосадовці ЄС наголошують, що у разі вторгнення Росії, безсумнівно, буде застосовано "болючі заходи". Проте зараз тривають дебати щодо того, наскільки докладно потрібно планувати санкції з огляду на невизначеність намірів Путіна.

Контекст

Наприкінці жовтня американські ЗМІ повідомили, що Росія відновила нарощування чисельності своїх військ біля кордону з Україною, і це викликає занепокоєння у високопосадовців у США та Євросоюзі.
21 листопада начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов заявив, що РФ готується до нападу на Україну наприкінці січня або на початку лютого, до того ж атака буде "набагато руйнівнішою, ніж будь-яка раніше". За його оцінкою, поблизу українського кордону зосереджено приблизно 92 тис. російських військовослужбовців.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявивши, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні. 7 грудня президенти Росії та США Володимир Путін і Джо Байден провели двогодинну розмову захищеним каналом відеозв'язку. У Білому домі заявили, що Байден висловив "глибоке занепокоєння" Сполучених Штатів та їхніх європейських союзників у зв'язку з нарощуванням Росією сил навколо України. Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну.
Путін під час розмови заявив, що НАТО робить спроби "освоєння" території України і став вимагати "надійних, юридично зафіксованих гарантій", що НАТО не розширюватиметься на схід. У Білому домі зазначили, що Байден не пішов на поступки російській стороні щодо ймовірного вступу України до НАТО.