Лукашенко доручив перекинути десантників у Гродно – на західний кордон країни

15 серпня на нараді в міністерстві оборони Білорусі президент Олександр Лукашенко доручив перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська у Гродно, на західний кордон країни, повідомила пресслужба глави держави.

Він зазначив, що в деяких сусідніх країнах, на території яких проводять військові навчання НАТО, відбувається "нарощування збройного компонента".

"Мене більше хвилює ситуація, яка розгортається на території сусідніх із нами держав – Польщі та Литви. Там, як вам відомо, відбуваються військові навчання натовських військ. Це теж було б нічого, але тривають ескалація і нарощування збройного компонента на цих територіях. Не бачити цього, спокійно за цим спостерігати ми, звичайно, не можемо. І коли вранці я розмовляв і слухав доповідь начальника Генерального штабу, я помітив: наших військових також турбує ця проблема", – заявив Лукашенко.

Він зазначив, що ще торік було вироблено "певний алгоритм реагування на такі події".

"Тому я попрошу додатково, оскільки напружена ситуація на західних кордонах, перекинути повітряно-десантну бригаду з Вітебська в Гродно", – сказав президент Білорусі.

Гродненська область межує з Литвою і Польщею, а Вітебська – з Литвою, Латвією та Росією.

Лукашенко зробив заяву про перекидання військ у день, коли відбулася його телефонна розмова з президентом РФ Володимиром Путіним. Уранці 15 серпня Лукашенко сказав, що йому потрібно терміново зв'язатися з російським колегою через протести в Білорусі, "тому що це вже загроза не тільки Білорусі". За даними Кремля, Путін і Лукашенко "висловили впевненість, що всі виниклі проблеми буде незабаром врегульовано", і домовилися "зміцнювати союзницькі відносини". Пресслужба Лукашенка не повідомила подробиць розмови, зазначила тільки, що співрозмовники обговорили ситуацію "всередині і навколо Білорусі". Пізніше сам Лукашенко заявив, що провів із президентом РФ тривалу і ґрунтовну розмову і був здивований, наскільки глава Кремля посвячений у те, що відбувається в Білорусі. За словами Лукашенка, Росія за першого запиту надасть Білорусі "всебічну допомогу" щодо гарантування безпеки.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ять кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент Білорусі Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають досі. До акцій протесту приєдналися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікації виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовують спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів (за офіційними даними, понад 2 тис. із них уже відпустили), як мінімум дві людини загинули, сотні дістали травми і поранення.

Іноземні держави та міжнародні організації закликали владу Білорусі утриматися від насильства. У США і Європейському союзі заявили, що вибори в Білорусі не були вільними і демократичними. ЄС не визнав результатів голосування і повідомив про намір ввести санкції проти білоруської влади.

МЗС України заявило, що "загалом поділяє позицію, висловлену Європейським союзом щодо виборів у Білорусі", і висловило "надзвичайну стурбованість" випадками необґрунтованої жорстокості правоохоронців щодо мітингувальників і представників ЗМІ.