0 Київ
Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, заявив, що у країні готуються до перегляду конституції. Про це він розповів в інтерв'ю програмі "Действующие лица" на каналі "Россия 1" 10 січня. Фрагменти його висловлювань опублікувало РБК.
На думку Лукашенка, проєкт нової конституції Білорусі буде готовий до кінця 2021 року.
Він підкреслив, що громадяни країни на референдумі визначать, "бути новій конституції чи не бути".
Про необхідність внесення змін до конституції Лукашенко заявив 26 червня 2020 року. Він говорив, що конституція потребує "рішучих змін", зокрема в розподілі повноважень різних рівнів влади. Тоді він повідомляв, що робота над документом триватиме два роки.
17 серпня він повідомляв, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції країни.
"Нам треба ухвалити нову конституцію. Ви її маєте прийняти на референдумі, тому що попередню конституцію ухвалювали на референдумі. І за новою конституцією, якщо ви хочете, провести вибори – і парламенту, і президента, і нових органів влади", – говорив Лукашенко.
31 серпня Лукашенко розповідав, що триває робота вже над третім варіантом конституції Білорусі.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло вісім осіб.
У причетності до протестів у Білорусі Лукашенко неодноразово звинувачував сусідні країни, зокрема Україну, Польщу, а також Литву. Вони свою причетність до мітингів неодноразово спростовували.
Путін був одним із лідерів, які першими привітали Лукашенка з перемогою, – наступного дня після виборів, ще до оголошення офіційних результатів. Після виборів Лукашенко заявив про бажання "зберегти спільну батьківщину з Росією". Два президенти обговорювали "спроби втручання в Білорусь ззовні". Лукашенко говорив, що Росія за першого запиту надасть Білорусі "всебічну допомогу" з гарантування безпеки. За словами Путіна, Росія на прохання Лукашенка сформувала резерв із силовиків для допомоги білоруській владі у придушенні протестів.
Лукашенко 23 вересня обійняв, як він вважає, посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня увів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна. 17 грудня ЄС увів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і сімох організацій.
