+2 Київ
Міністерство внутрішніх справ Білорусі та Федеральна служба військ національної гвардії Росії уклали угоду про співпрацю. Про це йдеться в документі, який опублікував Національний центр правової інформації Білорусі 18 грудня.
Два силові відомства співпрацюватимуть у таких сферах:
- охорона громадського порядку та підтримання безпеки;
- охорона важливих державних об'єктів і спеціальних вантажів;
- боротьба з тероризмом і екстремізмом;
- охорона майна фізичних та юридичних осіб;
- державний контроль у сфері обігу зброї;
- підтримання безпеки об'єктів паливно-енергетичного комплексу;
- охорона особливо важливих і режимних об'єктів;
- забезпечення заходів силової підтримки з протидії злочинності;
- розвиток спортивних і культурних зв'язків.
Крім цього, білоруські та російські силовики будуть обмінюватися досвідом, проводити консультації та семінари, спільні навчання, вести науково-дослідну діяльність і розвивати інформаційні технології.
Договір уклали в Мінську 19 листопада цього року. В опублікованому варіанті немає печаток та підписів сторін.
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Їхні учасники вважають, що результати голосування на виборах президента, що відбувалося з 4-го до 9 серпня, сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув чинний на той момент президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Лукашенко і Путін зідзвонювалися кілька разів і обговорювали протести. На сайті Лукашенка протягом місяця від початку вуличних протестів повідомляли про п'ять телефонних розмов із Путіним 7-го , 15-го, 16-го, 24-го і 30 серпня. Глави держав обговорювали мітинги в Білорусі. Лукашенко, зокрема, заявляв, що Росія під час першого запиту надасть Білорусі "всебічну допомогу" щодо гарантування безпеки.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло вісім осіб.
Путін 27 серпня оголосив про створення резерву російських силовиків для допомоги владі Білорусі в боротьбі з "екстремістськими елементами". Але вже 31 серпня Кремль не побачив сенсу говорити про можливість використання резерву силовиків із Росії в Білорусі.
Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна.
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 19 листопада домовилися активізувати роботу над третім пакетом санкцій проти Білорусі. У підсумку посли країн ЄС 16 грудня схвалили його 16 грудня.
