Глава Пентагону, який перебував у Вільнюсі, зазначив, що на саміті НАТО "майже всі країни в залі говорили про це".
За словами Остіна, "попереду робота" з доведення обладнання й підготовки українських військовослужбовців до стандартів НАТО.
Американський міністр додав, що, хоч "ми робимо цю роботу зараз, поки вони ведуть війну", Україні "необхідно зробити ще більше, щоб вони мали повний набір засобів і можливостей".
Саміт НАТО провели у столиці Литви 11–12 липня.
У перший день саміту ЗМІ повідомляли, що президент України Володимир Зеленський намагався змусити НАТО переписати підсумкове комюніке, у якому, як він зазначав, "обговорюються формулювання без України". Як написало видання The Guardian, Зеленський вдавався до "жорсткої публічної дипломатії".
ЗМІ повідомляли, що серед країн – членів Альянсу США та ФРН мали найсильнішу позицію проти надання Україні в комюніке саміту конкретних часових рамок та її шляху до членства НАТО.
У підсумковому документі саміту Альянсу йдеться про те, що Україні для вступу до блоку вже не потрібен ПДЧ, але поки в ньому немає запрошення до Альянсу. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ в Альянс, коли союзники погодяться із цим та будуть виконані відповідні умови", – ідеться в комюніке.
Зеленський такі результати назвав "хорошими, але не ідеальними". Водночас 12 липня на підсумковій пресконференції Зеленський зазначив, що на саміті в Литві Україна отримала недвозначність того, що вона буде в НАТО. "Простою мовою: у той момент, коли закінчиться війна, Україну точно запросять у НАТО й Україна точно стане членом союзу", – заявив Зеленський.
Президент США Джо Байден під час зустрічі із Зеленським на полях саміту НАТО 12 липня заявив, що "з нетерпінням чекаю того дня, коли... ми офіційно святкуватимемо членство [України] в НАТО".
Декларації, у яких підтримують майбутній вступ України в НАТО, станом на 8 липня 2023 року підписало 23 країни з 31, що входить до блоку.
+26 Київ
