Орбан заявив, що відмова Угорщини від початку переговорів з Україною про членство в ЄС "не є предметом бізнес-угоди" і "не може бути пов’язаною з питанням коштів, які Угорщина має право отримати".
Водночас він додав, що Брюссель "заборгував Угорщині гроші".
Напередодні керівник адміністрації Орбана Гергелі Гуляш сказав, що Україна "не наблизилася" до виконання необхідних для євроінтеграції вимог.
Уряд Угорщини, за його словами, "запропонував би Україні особливе партнерство", але не бачить "ні способу, ні можливості" вести переговори щодо вступу України в ЄС.
Контекст
В уряді Угорщини через ухвалений в Україні закон "Про освіту" пригрозили накласти вето на наступному саміті Євросоюзу у грудні, на якому лідери країн – членів ЄС мають ратифікувати рекомендації Єврокомісії щодо вступу України в Європейський союз. "Позиція Угорщини абсолютно зрозуміла: поки є цей закон, не може бути жодних дискусій з українцями про їхню інтеграцію до Євросоюзу", – заявив 7 листопада політичний радник прем'єра Угорщини Балаж Орбан.
Відносини Києва й Будапешта погіршилися після ухвалення в Україні 2017 року закону "Про освіту". Відповідно до норм цього документа, розширюють використання державної мови у шкільному навчанні. Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.
Українська сторона пояснювала, що в угорських школах на Закарпатті українську мову викладали в таких мізерних обсягах, що після закінчення школи більшість молодих угорців практично її не розуміє. Отже, у них виникають проблеми під час вступу до українських університетів і пошуку роботи.
Також в Угорщині вважали неприйнятним ухвалений 2019 року закон про функціонування української мови як державної. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявляв, що цей закон порушує права угорської меншини в Україні.
Балаж Орбан заявив в інтерв'ю, опублікованому 7 листопада, що Угорщина "завжди була прихильником зближення України з Євросоюзом", але нове мовне законодавство, за його словами, усе змінило.
-2 Київ
