Поки Трамп публічно погрожував Тегерану повним знищенням, за лаштунками тривала напружена робота, хоча навіть у найближчому оточенні президента до останнього моменту не знали, вибере він масоване бомбардування чи припинення вогню, пише видання.
Вирішальним днем став понеділок, коли американські переговорники назвали початкові зустрічні пропозиції Ірану катастрофічними. Це запустило ланцюжок хаотичних правок, якими обмінювалися посередники з Пакистану, Єгипту й Туреччини.
Особливу роль відіграв Хаменеї, який через загрозу замаху (The Telegraph писало, що він дивом уникнув смерті в день загибелі батька й дістав поранення) спілкувався з підлеглими лише через кур'єрів із записками. Його згоду на угоду джерела назвали справжнім проривом, до якого Тегеран також підштовхував Китай. Зрештою всі важливі рішення проходили через Хаменеї, і без його схвалення угоди не відбулося б, сказав виданню співрозмовник у регіоні.
Зрештою сторони зійшлися на умовах двотижневого перемир'я. Після того як прем'єр-міністр Пакистану Шахбаз Шаріф опублікував умови угоди, Трамп зазнав тиску з боку радикально налаштованих союзників, які вимагали відкинути пропозицію. Однак після дзвінків прем'єру Ізраїлю Нетаньяху й пакистанському фельдмаршалу Асіму Муніру президент США погодився на умови перемир'я, пише Axios. Наказ про скасування ударів надійшов американським військам лише за 15 хвилин після офіційного підтвердження угоди в соцмережах Трампа.
У межах угоди Іран зобов'язався відкрити Ормузьку протоку для суден, які діють за погодженням із його збройними силами. У п'ятницю в Пакистані мають розпочатися масштабні мирні переговори, американську делегацію на яких, імовірно, очолить віцепрезидент Джей Ді Венс. Незважаючи на досягнуте затишшя, між США й Іраном залишаються глибокі розбіжності, а Ізраїль наполягає на повній ліквідації ядерної й ракетної програм Тегерана, що залишає ризик відновлення війни вкрай високим. У Білому домі планують заявити, що саме загроза тотального знищення зробила цей дипломатичний успіх можливим.