Про цю частину історії Netflix через пару років зніме серіал
Учора натрапив на показову історію. В Німеччині дали РФ зрозуміти, що (бачили "Сімнадцять миттєвостей весни") розуміють: росіяни, попри все, продовжують обходити санкції. І, мабуть, Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) вирішила щось із цим зробити.
Вона кинула оком на одну підозрілу російську компанію з промовистою назвою "Коловрат". Як і чому, не кажуть, бо, як зазначила речниця BND Юлія Ліннер, "розвідслужба ніколи публічно не коментує питання, які можуть стосуватися розвідувальної інформації або діяльності".
Тим не менш, відстежуючи цю компанію, вони натрапили на іншу – Global Trade у Любеку. Її єдиним акціонером і керуючим директором був нєкій Нікіта С., і це був такий собі контрольований Москвою закупівельний центр за кордоном.
Схема була майже зразкова у своїй нахабності. Фірми-прокладки, у тому числі турецькі, фейкові менеджери, листування у стилі "жодних згадок про Росію".
Вони роками ганяли до РФ мікроелектроніку, сенсори, підшипники й інші "абсолютно цивільні" товари подвійного призначення. Серед кінцевих споживачів цього ланцюга були щонайменше 24 оборонні компанії й один ВНДІА, пов'язаний із російською програмою ядерної зброї. Хто б міг подумати?
Німецька розвідка розмотала "головних героїв", читала їхні чати, зафіксувала листування, робочі документи, рахунки-фактури і ще багато чого. Але прикол у тому, що матеріали BND не можна автоматично використати у кримінальних провадженнях, тому служба офіційно передала свої напрацювання прокурорам і митним слідчим, і тільки тоді почали кримінальну справу.
Карочі, 6 лютого 2026 року таки стався арешт п'яти підозрюваних – "членів злочинної організації, яка здійснювала експортну діяльність із порушенням закону про зовнішню торгівлю і платежі". Деякі з підозрюваних є громадянами Німеччини, деякі мають громадянство як Німеччини, так і Росії, а один підозрюваний має громадянство як Німеччини, так і України.
Підозрюваних було взято під варту, і арешт став кульмінацією чотирирічного розслідування. Подейкують, що покарання деяким фігурантам передбачає до 10 років ув'язнення.
За даними слідства, через схему пройшло близько 16 тис. поставок на понад €30 млн. Виявилося, що "обхід санкцій" – це не складна шпигунська операція, а буквально Excel-таблиця "Список замовлень Нікіти", від запиту до доставки – із зазначенням номерів замовлень, товарів, цін і статусу доставки.
А от про цю частину історії Netflix через пару років зніме серіал (а Ольгу буде грати мужик). У матеріалах слідства фігурує подружка Нікітоса Ольга С. із Москви. Згідно з документами, вона використовувала адресу [email protected] для отримання фото товарів і накладних з акаунта Global Trade, часто з внутрішніми трекінговими номерами. Чати також свідчать про романтичні стосунки між ними: обмінювалися інтимними повідомленнями, щонайменше одним відвертим фото (ох ця німецька скрупульозність). Попри те, що слідчі описують її як людину, дуже близьку до справ, вона проходить як свідок. Ордер на її арешт не видавали. І це будемо вважати провтиком.
Тим не менш, на думку Politico, ця справа демонструє хронічну слабкість західних санкцій: критично важливі компоненти досі можна купити в Європі, приховати за рутинною документацією й перенаправити через треті країни до російських кінцевих користувачів.
А Bild каже, що цей кейс вважається найбільшим розкритим випадком ухилення від санкцій у Німеччині на сьогодні.
