Піонтковський: Послуг Путіна у Вашингтоні ніхто не потребує. Але він про це ще не знає 

Кремль допоміг режиму північнокорейського лідера Кім Чен Ина в розвитку ядерної програми для шантажування США, проте американці замість переговорів із президентом РФ Володимиром Путіним розв′язуватимуть проблему КНДР із Китаєм. Таку думку висловив російський політолог і публіцист Андрій Піонтковський в інтерв'ю інтернет-газеті Kasparov.ru.

"Ризикну передбачити, що десь у середині січня наш чудовий товариш Ин потішить прогресивне людство ще якимось подвигом, наприклад, підірве термоядерний пристрій над Тихим океаном. Це спричинить паніку в усьому світі. І ось тут Путін спробує проявити себе в усій красі. Наприклад, полетить у Пхеньян і, повернувшись... заявить, що він домовився про прямі переговори між своїм другом Ином і своїм другом Дональдом Трампом", – розповів він.

Політолог підкреслив, що в російського президента є плани стати посередником між США і КНДР.

"Але Путін не враховує, що всі ці ходи вже прораховано у Вашингтоні, і там чудово розуміють, хто стоїть за ядерною програмою КНДР... Відбувається дуже серйозне зближення позицій Китаю та Сполучених Штатів щодо корейської проблеми. Китай теж абсолютно не зацікавлений у ядерній Північній Кореї, уже хоча б тому, що негайно після цього ядерною державою стане Японія", – пояснив він.

На думку Піонтковського, разом Китай і США технологічно можуть організувати зміну режиму у КНДР.

"До влади в такому разі прийде якась комуністична фракція, повністю контрольована Пекіном, і новий уряд відмовиться від ядерного проекту. Тож послуг Путіна у Вашингтоні ніхто не потребує. Але він про це ще не знає", – зазначив він.

Політолог розповів, що низка ознак вказує на те, що Китай і США "щось готують за сценою".

"По-перше, ще під час офіційного візиту Сі Цзіньпіна до США військові експерти Китаю та Сполучених Штатів провели нараду з питань безпеки ядерних об'єктів у разі падіння режиму Ина. По-друге, 2 грудня в Пентагоні відбувся китайсько-американський семінар військових експертів із вивчення досвіду Карибської кризи. Третя ознака: у пресі китайської провінції, що межує з КНДР, з'явилася маса матеріалів, які інформують населення, як поводитися в разі підвищення радіаційного фону або великого припливу біженців", – перерахував він.

Піонтковський додав, що, за повідомленнями ЗМІ, останніми днями було запущено гарячу лінію зв'язку між Пентагоном і міністерством оборони Китаю.

"Формально вона існувала давно, але активізовано її було зараз. Усе це свідчить про те, що Китай і США, мабуть, узяли розв′язання цієї проблеми у свої руки", – підсумував він.

Із 2006 року Північна Корея провела шість випробувань ядерної зброї і десятки запусків балістичних ракет. 29 листопада КНДР провела запуск міжконтинентальної балістичної ракети нового типу "Хвасон-15". За словами північнокорейського лідера, це стало завершенням процесу створення "державних ядерних сил" КНДР. У відповідь Південна Корея того самого дня провела ракетні навчання на кордоні з КНДР.

Глава Пентагону Джеймс Меттіс у жовтні заявляв, що будь-яку атаку КНДР на Сполучені Штати або союзників буде відбито. За словами глави Пентагону, "будь-яке використання ядерної зброї призведе до ефективної та непереборної військової відповіді".

2 грудня радник президента США Дональда Трампа з національної безпеки Герберт Макмастер зазначив, що ризик війни з КНДР "зростає з кожним днем".

12 грудня державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати Америки готові до переговорів із Північною Кореєю без попередніх умов.

13 грудня Ин закликав розробляти у КНДР ще більше ядерної зброї.