+4 Київ
Відставний посол США при ООН Саманта Пауер сприймала свого колегу з Росії Віталія Чуркіна як інструмент у руках президента Володимира Путіна і не покладала на покійного дипломата відповідальності за злочини, учинені його державою. Про це в колонці для видання "Главред" пише політичний оглядач Віталій Портников.
Коментуючи статтю пам'яті Чуркіна, яку Пауер опублікувала в The New York Times, Портников зазначив, що на Заході давно перестали бачити у російських дипломатах носіїв ворожої ідеології, а швидше – пристосуванців.
"Саманта Пауер не бачила у Віталію Чуркіні ідеологічного опонента. Вона бачила в ньому жертву путінського навіженства. Можливо, симпатія до померлого колеги ґрунтується на тому, що Чуркін говорив їй – цього навіть після смерті дипломата в газеті не розкажеш. Зі свого досвіду спілкування з радянськими і російськими чиновниками я можу припустити, що живий Чуркін значно відрізнявся від телевізійного. Що він ненавидів усе те, що захищав, – і Пауер знала про цю ненависть", – зазначив автор.
Не виключено, що Пауер вважала, ніби інша людина на місці Чуркіна була би ще більш одіозною, припустив Портников.
"Чуркін міг мріяти пережити Путіна – і вже потім, у новій країні, яка проклинає Путіна і його кліку, реабілітуватися, стати міністром закордонних справ, який працює над виведенням російських військ із Криму або Сирії, дипломатом, який голосує у повній згоді з американськими і європейськими колегами. Просто все це не має ніякого значення. Не мають значення погляди, висловлені пошепки в надії сподобатися порядній людині. Не мають значення мрії, які можуть справдитися лише в разі, якщо сприятливо складуться обставини. Мають значення тільки вчинки", – підкреслив автор.
За його спостереженням, дипломати в разі незгоди з політикою своїх столиць ідуть зі служби скрізь, крім Росії.
"Ніхто з російських дипломатів – які б злочини не вчиняла його країна – не відмовлявся від своєї служби. Тому що вони ділять з державою не відповідальність, а дачі, машини і гроші. А ще можливість жити подалі від країни, яку ці люди колективно зневажають. І я не думаю, що вони щось ненавидять або про щось мріють. Просто протягом довгих років життя на Заході вони навчилися робити вигляд – щоб хоч якось бути схожими на людей, з якими там спілкуються. Та й взагалі – щоб хоч якось бути схожими на людей", – підсумував Портников.
Чуркін помер 20 лютого в Нью-Йорку.
Того же дня Пауер висловила співчуття у зв'язку зі смертю російського колеги. "Маестро дипломатії і надзвичайно турботливий чоловік, який робив усе, що міг, щоб побудувати мости між США та Росією", – написала вона у Twitter.
Користувачі соцмережі розкритикували її за такі слова на адресу Чуркіна.
25 лютого екс-постпред США написала розлогу колонку в The New York Times, де назвала Чуркіна "майстром слова з епічним почуттям гумору, хорошим другом і одним з найкращих сподівань на те, щоб Сполучені Штати і Росія працювали разом". Водночас вона висловила жаль, що її похвали на адресу російського постпреда були витлумачені "як мовчазна згода на агресію Росії".
