Законопроєкт, який підготувало російське міноборони, передбачає поправки до законів "Про громадянство Російської Федерації" і "Про оборону", повідомило 11 березня російське агентство "Інтерфакс" із посиланням на джерело. Документ схвалено урядовою комісією для внесення на розгляд парламенту.
Проєкт допускає можливість використання формувань збройних сил РФ за межами країни за рішенням президента.
У пояснювальній записці йдеться, що ініціатива має "захистити росіян" у ситуаціях, коли їх затримують або кримінально переслідують за рішеннями іноземних або міжнародних судових органів, юрисдикція яких не базується на міжнародних договорах Росії.
Експерти і блогери висувають різні версії, навіщо російській владі знадобився такий закон.
Захист від трибуналів
Голова правління асоціації юристів Росії Володимир Груздєв у коментарі РБК заявив, що компетенція Міжнародного кримінального суду не заснована на міжнародному договорі Росії.
Видання нагадує, що наприкінці грудня нелегітимний президент РФ Володимир Путін підписав закон, який передбачає відмову Росії від виконання ухвал іноземних кримінальних судів, а також міжнародних судових органів, компетенція яких не базується на договорі з країною або резолюції Радбезу ООН.
Адвокат Дмитро Мальбін уточнив, що може йтися про трибунали, створення яких ініціюють окремі держави або міжнародні об'єднання. Поява такого законопроєкту, "очевидно, пов'язана з ініціативами країн Євросоюзу щодо створення спеціального трибуналу проти Росії", сказав він.
Політичний сигнал
Експерт Гліб Богуш у коментарі виданню Doxa скептично оцінив можливість реального застосування закону. За його словами, ініціатива схожа радше на політичний сигнал на тлі ордера МКС на арешт Путіна й угод про невидавання з М'янмою, Нікарагуа і Білоруссю.
Богуш зазначив, що арешт громадян за кордоном не дає права державі застосовувати збройну силу. "Згідно зі Статутом ООН і звичайним міжнародним правом, такою підставою може бути тільки збройний напад", – пояснив він.
Підготовка до нового вторгнення
Російський опозиційний журналіст Аркадій Бабченко вважає, що підготовка такого законопроєкту – це один із сигналів про те, що в РФ уже ухвалили рішення про напад на країни Балтії. Він нагадав, що так само було вже двічі. Уперше – 1 березня 2014 року, коли Радфед дозволив використання військ у Криму. Удруге – 22 лютого 2022-го, коли було схвалено використання збройних сил РФ за кордоном. І всього за два дні розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну.
"Моя думка – я вважаю, що принципово рішення про напад на країни Балтії ухвалили й екстериторіальне використання ЗС РФ для захисту громадян РФ – це пряме цьому підтвердження. Жодна Держдума жодних законопроєктів від себе не висуне, якщо це вже не є ухваленим рішенням. І тим більше, якщо ініціатором є міністерство оборони. Точніше, нападу, яка нахрін у них оборона. І зараз – от просто в цей момент – вони сидять і вирішують: момент уже настав чи ще ні", – написав Бабченко.