Зазначають, що в Німеччині розглядають роль Росії у звільненні Європи від нацистського терору, враховуючи, що нелегітимний президент РФ Володимир Путін спирався на спадщину Другої світової війни, щоб виправдати своє повномасштабне вторгнення в Україну.
Речник Бундестагу в заяві, що пояснює цей крок, послався на оцінку федерального уряду.
У статті додали, що представники інших посольств приєднаються до німецьких законодавців на заході.
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв привітав рішення Бундестагу, пише ntv. За його словами, воно підкреслює "послідовну позицію" щодо "представників злочинних режимів".
Він додав, що 8 травня – це "день примирення з минулим" для запобігання новим війнам, а не "заперечення історії для їх виправдання".
Контекст
Західні країни святкують перемогу над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні 8 травня. У різних країнах у цього свята різна назва, наприклад, День перемоги у Європі, День перемоги над фашизмом або просто День Перемоги. В Україні цей день має назву День пам'яті й перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
9 травня День Перемоги святкують у Росії, кількох інших країнах колишнього СРСР (у Білорусі, Грузії, Молдові, Казахстані, Киргизстані, Вірменії, Узбекистані, Таджикистані, Туркменістані й Азербайджані), а також у кількох європейських країнах – Сербії, Македонії, Боснії і Герцеговині, нагадала "Медуза".
4 квітня 2025 року Berliner Zeitung повідомляла, що МЗС Німеччини рекомендувало місцевій владі відмовитися від участі офіційних представників РФ і Білорусі у пам'ятних заходах, присвячених річниці закінчення Другої світової війни, адже Москва може "неправомірно асоціювати її з агресивною війною проти України".
Того самого дня представниця міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова заявила, що це є образою з боку "ідеологічних нащадків і прямих спадкоємців" тих, хто скоював убивства за часів керівництва лідера нацистської Німеччини Адольфа Гітлера.