Світ

Президент Литви: На саміті НАТО у Вільнюсі ми знайдемо ті формулювання, які не розчарують українців

5 липня 2023, 12.57 Этот материал также можно прочитать на русском

Зеленський (праворуч), коли приїде у Вільнюс, отримає, можливо, "не зовсім те, на що він розраховує у своїх максимальних планах", але він, безумовно, "отримає багато чого", зазначив Науседа Фото: president.gov.ua

На саміті НАТО у Вільнюсі 11–12 липня вдасться домовитися про такі зобов'язання перед Україною, які її "не розчарують". Про це в інтерв'ю BNS, опублікованому 5 липня, заявив президент Литви Гітанас Науседа.

В ОПУ зазначали, що саміт у Вільнюсі був би дуже гарним початком для відповіді на заявку України на членство в Альянсі. Документ "зараз лежить на столах лідерів країн – членів НАТО", а в Києві під відповіддю мають на увазі "запрошення до членства, що є лише першим етапом", зазначили в Офісі президента України. Там додали, що глава держави Володимир Зеленський не поїде на саміт, якщо у Вільнюсі не буде результату для України.

Науседа визнав в інтерв'ю, що "деяких питань ще не вирішено", але, на його думку, "це питання найближчих днів".

Президент Литви додав, що, за його відчуттями, "ми знайдемо ті формулювання, які не розчарують українців і скажуть більше, ніж те, що ми звикли озвучувати".

Як розповів Науседа, представники деяких країн – членів НАТО приїдуть у Вільнюс на саміт зі своїми пакетами додаткової підтримки Києва, і вже є домовленість про створення ради НАТО – Україна для посилення інтеграції Києва в Альянс.

Президент Литви висловив сподівання, що Зеленський, коли приїде у Вільнюс, "отримає, можливо, не зовсім те, на що він розраховує у своїх максимальних планах, але він, безумовно, отримає багато чого".

Науседа підкреслив, що успіх означатиме, якщо учасники саміту скажуть більше, ніж на саміті у Бухаресті 2008 року, – "точно є не одна, не дві і навіть не чотири держави, які, ну, хотіли б масштабнішого тексту, і саме зараз триває діалог між такими державами й обережнішими державами і, сподіваюся, він завершиться у взаємоприйнятний спосіб".

28 червня "сюрприз" для України на саміті НАТО в Литві анонсувала прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України – Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога й у цьому Україні допомагають члени Альянсу.
1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. "Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства та безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним", – зазначив президент.
В Офісі президента України заявили 10 червня, що майбутній вступ України в НАТО підтримало вже 20 членів Альянсу. 21-ою стала Іспанія, повідомив Зеленський 1 липня.