Туреччина для Євросоюзу не тільки країна-кандидат на вступ до ЄС, але також стратегічний партнер Європи в низці галузей. Про це заявила верховний представник ЄС із питань зовнішньої політики Федеріка Могеріні після завершення у столиці Мальти Валлетті неформальної Ради ЄС із закордонних справ, передає у Twitter Європейська служба зовнішніх зв'язків.
"Роль Туреччини дуже важлива для Європейського союзу, зокрема щодо кіпрського питання, спільної боротьби проти тероризму, і це фундаментальний партнер із сирійської проблеми. Я могла б продовжувати перелік. Це член G20, це дуже важливий економічний партнер. Ви, втім, знаєте, що Європейський союз – головний економічний партнер Туреччини", – сказала Могеріні.
За її словами, відносини ЄС із Туреччиною "виходять за межі контексту вступу до Європейського союзу".
"І нас об'єднують питання, настільки ж важливі для союзу, як і для Туреччини", – запевнила високий представник ЄС із закордонних справ.
Водночас, зазначила вона, "процес вступу Туреччини, з точки зору ЄС, триває".
"Він не був призупинений, не був перерваний, але водночас не готується відкриття нових розділів у переговорах, і, як для будь-якої країни-кандидата, критерії дуже зрозумілі, добре відомі", – сказала голова європейської дипломатії, нагадавши, що мова, зокрема, йде про правову державу, демократію, повагу фундаментальних свобод.
Оцінюючи референдум щодо змін до конституції, який завершився у країні, вона запевнила, що Євросоюз поважає "суверенне право будь-якої країни, зокрема Туреччини, ухвалювати рішення щодо власної системи управління".
Водночас вона розраховує, що під час зміни конституції Анкара врахує рекомендації Венеціанської комісії Ради Європи та спостерігачів БДІПЛ ОБСЄ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини. – "ГОРДОН"), особливо коли будуть отримані остаточні висновки наглядової місії.
26 квітня президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що країна не буде чекати вічно біля "воріт Європи" й може відмовитися від переговорів про вступ до ЄС.
16 квітня в Туреччині відбувся конституційний референдум. "За" зміни до основного закону проголосували 51,41% виборців, "проти" – 48,59%. Явка становила 85,46%.
Згідно з документом, Туреччина переходить від парламентської республіки до президентської. Президент буде наділений повноваженнями щодо призначення віце-президента, міністрів і високопоставлених чиновників. Він стане головою уряду, дістане право ухвалювати рішення про проведення повторних виборів нарівні з парламентом, а також зможе оголошувати режим надзвичайного стану у країні.
Спостерігачі ОБСЄ та ПАРЄ констатували відхилення від міжнародних стандартів під час референдуму. За їхніми словами, сторони, які агітували "за" і "проти" змін до конституції, не мали рівних можливостей, противників поправок прирівнювали до терористів. Окрім того, на дільницях роздавали непроштамповані бюлетені, що порушує виборчі стандарти Європи.
У МЗС Туреччини коментарі ОБСЄ назвали неприйнятними і зазначили, що міжнародним спостерігачам "не вистачало об'єктивності та неупередженості".
Ердоган порадив міжнародним спостерігачам, які критикують конституційний референдум, "знати своє місце".
Видання The Guardian писало, що пакет поправок у конституцію дасть змогу Ердогану залишатися при владі до 2029 року.