Колишній глава Каталонії Карлес Пучдемон і четверо його прибічників зможуть залишатися у Бельгії не більше ніж 90 днів. Це випливає з повідомлення, яке опубліковано на сайті міністра юстиції країни Куна Генса.
У ньому нагадують, що законодавство про Європейський ордер на арешт передбачає прямі контакти між судовими органами без втручання виконавчої влади.
Зазначають, що рішення про передання того, щодо кого видано Європейський ордер на арешт, ухвалюють протягом 15 днів, але його може бути оскаржено в апеляційному, а потім у касаційному суді.
У міністерстві нагадали, що остаточне рішення має бути ухвалено протягом 60 днів. Тільки в окремих випадках на це дають 90 днів.
2 листопада Національний суд Іспанії ухвалив узяти під варту вісьмох членів колишнього уряду Каталонії. Пучдемон на слухання до Мадрида не прибув.
Суд Іспанії підписав ордер на його арешт.
27 жовтня парламент Каталонії ухвалив резолюцію, яка декларує незалежність від Іспанії.
У відповідь Сенат Іспанії дозволив уряду країни ввести в Каталонії пряме правління. Сенатори проголосували за активацію ст. 155 конституції, яка дає змогу ухвалити примусові заходи щодо виконання Каталонією своїх конституційних зобов'язань.
Прем'єр-міністр Іспанії Маріано Рахой оголосив, що парламент Каталонії розпущено, нові вибори призначено на 21 грудня. Також він позбавив повноважень уряд Каталонії і його главу Пучдемона.
28 жовтня Мадрид позбавив Каталонію автономії і взяв на себе відповідальність за управління регіоном. Главою Каталонії влада Іспанії призначила заступника глави уряду країни Сорайю Саенс де Сантамарію.
Пучдемон 28 жовтня сказав, що не згоден із рішенням влади Мадрида відправити його у відставку, і закликав до "демократичної опозиції". Він виїхав до Бельгії, де заявив, що в іспанського суду немає підстав для обвинувачень членів його кабінету у спробі перевороту, і додав, що залишатиметься у Брюсселі доти, доки не отримає гарантії "чесного судового процесу".
Влада Каталонії заявляла, що 1 жовтня на референдумі відділення регіону від Іспанії підтримало 90,18% учасників плебісциту. Явка виборців становила 43%. Під час сутичок із органами правопорядку, які заблокували частину виборчих дільниць, постраждало 893 людини.