Про це він заявив під час зустрічі в Москві з Олександром Лукашенком, який вважає себе президентом Білорусі, трансляцію вів канал "Россия 24".
На його думку, такі "руйнівні кроки" стосуються двосторонніх відносин і "ставлення до Російської православної церкви".
"Це стосується низки проблем у двосторонніх відносинах безпосередньо, ставлення до Російської православної церкви, спроби її руйнування, до російської мови, до російськомовних громадян України і до російських громадян, які проживають в Україні", – стверджує глава Кремля.
Він повторив, що "кроків, спрямованих на руйнування" двосторонніх відносин, "дуже багато було".
"Але якщо президент [України Володимир] Зеленський хоче почати відновлення цих відносин, ми будемо це тільки вітати", – додав Путін.
Потім він сказав, що готовий зустрітися з українським лідером, але не для обговорення війни на сході країни. "Проблеми Донбасу", на його думку, українське керівництво має обговорювати з ватажками бойовиків "ЛДНР", а "вже потім – з представниками третіх країн".
Росію Путін у війні вважає третьою країною.
Контекст
У своєму зверненні, опублікованому 20 квітня, Зеленський запропонував Путіну зустрітися "в будь-якій точці Донбасу, де йде війна". Пропозиція українського президента пролунала напередодні виступу Путіна з посланням до Федеральних зборів РФ. Під час послання Путін згадав про Україну лише раз, і то – побіжно.
21 квітня спікер глави Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путіну передали пропозицію Зеленського про зустріч на Донбасі. Сьогодні він сказав, що Путін сам відповість на пропозицію Зеленського.
Відразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що з початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. З початку 2021 року загинуло більше ніж 30 українських військових, говорив Зеленський 16 квітня.
Наприкінці березня ЗМІ й очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною й в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.
Чисельність російських військ на кордоні з Україною й в окупованому РФ Криму сягнула 150 тис., заявив верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель 19 квітня, пізніше цифру скоригували до 100 тис.
Прессекретар Пентагону Джон Кірбі відмовився називати точну цифру, але повідомив, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили із 2014 року".
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія впродовж трьох тижнів перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершать протягом 14 днів. 22 квітня він повідомив, що наступного дня війська почнуть повертатися в пункти постійної дислокації.
19 квітня глави МЗС країн ЄС провели відеоконференцію, однією з тем якої була ситуація в Україні. Також відбувся неформальний обмін думками з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Український міністр запропонував ЄС покроковий план дій для стримування Москви, який передбачає розроблення нового пакета секторальних санкцій і його введення в разі ескалації ситуації. За словами глави української дипломатії, персональних санкцій уже недостатньо.
+5 Київ
