+6 Київ
Як наголошує СЗРУ, альтернативи в росіян не лишилося: санкції відрізали доступ до нової техніки, а проєкти імпортозаміщення у РФ провалилися.
Без повітряного сполучення приблизно 60% території РФ – та частина, куди не ведуть ні автошляхи, ні залізниця, – фактично відрізана від решти країни, додали в розвідці.
Ан-2, спроєктований іще в 1940-х, десятиліттями "тягнув" на собі малу авіацію спочатку СРСР, потім РФ. За весь час у кількох країнах, зокрема в Україні, Польщі й Китаї, зібрали понад 17 тис. літаків. Більшість давно списали й знищили, розповіли у СЗРУ.
Сьогодні в активній експлуатації у РФ, за даними розвідки, лишається лише 249 бортів, іще 276 вказано в наявності в Добровільному товаристві сприяння армії, авіації та флоту Росії (ДТСААФ). Із 2024 року РФ зупинила списання старих машин і повернула в небо 16 одиниць. Питання безпеки пасажирів, як наголоси в українській розвідці, у цих розрахунках не фігурує.
Паралельно в Росії зазнали невдачі спроби створити сучасні заміни для Ан-2. Строки сертифікації літака "Байкал", який мав витіснити радянські й українські машини з парку малої авіації, уже кілька разів переносили – спочатку на 2025 рік, потім на 2026-й, а тепер говорять і про 2027-й. Причина – технічні проблеми і брак фінансування.
Інший проєкт – ТВС-2МС, модернізована версія Ан-2, яку технічно вважали успішною, – у Росії фактично згорнули. Водночас ці літаки й далі експлуатуватиме монгольська компанія Munkh Aero, однак уже з американськими двигунами.
Саме двигуни стають головною перешкодою і для реанімації 700 законсервованих бортів. Американські – недоступні через санкції, а російський ТВД-10Б є на папері, й перспективи його серійного виробництва фахівці обережно характеризують як "досить туманні".
Окремо в розвідці зазначили, що ініціатори проєкту стверджують, що фюзеляжі старих машин зношені лише на третину, але галузеві експерти в цю цифру не вірять.
Як пише "Коммерсантъ", у російському інституті запропонували заміну двигунів, а також оновлення кабіни й приладів, щоб продовжити строк служби літака до 2100 року. Генеральний директор Московського авіаремонтного заводу ДТСААФ Павло Ненастєв повідомив газеті, що вартість відновлення одного літака становитиме до 25 млн руб., а всього парку – 14,5–21 млрд руб., хоча самі літаки коштують 3,5–5 млн руб. Він пояснив, що після 2022 року постачання запчастин із Польщі відбуваються за допомогою паралельного імпорту, і деталі подорожчали "до 10 разів".
