Швеція до кінця року сподівається завершити розслідування про підрив "Північного потоку"

"Північні потоки" – газогони між Росією та Німеччиною, які пролягають дном Балтійського моря. Перший "Північний потік" потужністю 55 млрд м³ газу на рік станом на зараз зупинено. "Північний потік – 2" аналогічної потужності побудували, він був готовий до експлуатації, але не запрацював через санкційні обмеження, а згодом його було пошкоджено.

У ніч на 26 вересня 2022 року в економічній зоні Данії зафіксували витік на одній із ниток магістралі "Північний потік – 2". Пізніше такі витоки зафіксували з обох ниток першого "Північного потоку". Незадовго до виявлення витоків шведські й данські сейсмологічні станції зафіксували підводні вибухи.

Міністри оборони Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії та Ісландії назвали те, що сталося, диверсією. Країни, яких стосувався інцидент, проводять розслідування. На місці інциденту виявили сторонні предмети, повідомили у службі держбезпеки Швеції. Аналіз засвідчив залишки вибухових речовин на них.

Президент країни-агресора РФ Володимир Путін заявив, що пошкодження газогонів "Північний потік" і "Північний потік – 2" організували західні країни, а США "є головним вигодонабувачем". Західні країни свою причетність до інциденту заперечують. В Офісі президента України вважають, що диверсія на газогонах була вигідна Росії.

У березні 2023 року The New York Times із посиланням на офіційних осіб США повідомила, що диверсії на газогонах нібито здійснило "проукраїнське угруповання", члени якого є противниками російської влади. У США та Німеччині після цього закликали дочекатися результатів розслідування. А колишній міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна не причетна до інциденту.