Поки європейські лідери щосили намагаються прикрасити воєнну операцію Трампа у Венесуелі й ігнорувати його вимоги щодо Гренландії, самі європейці вже зрозуміли, що Вашингтон для них радше ворог, ніж друг, зазначає автор.
Він посилається на дослідження Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) і Оксфордського університету, засноване на опитуванні 26 тис. осіб у 21 країні.
За даними опитування, лише кожен шостий респондент у Європі вважає США союзником, тоді як кожен п'ятий сприймає Вашингтон як суперника чи противника. У Німеччині, Франції й Іспанії цей показник наближається до 30%, а у Швейцарії – до 39%. Дослідники вказують на різке падіння довіри до США на тлі політики "Америка передусім", військового втручання у Венесуелі й жорсткої риторики Трампа на адресу союзників.
На цьому тлі змінюється і глобальний баланс сприйняття, ідеться у статті. Європу дедалі частіше розглядають як самостійного геополітичного гравця, тоді як вплив США слабшає. У Росії частка тих, хто вважає США противником, знизилася із 64% до 37% за два роки, водночас негативне ставлення змістилося в бік Європи.
Зміна політики Вашингтона щодо Росії також спричинила зміну його політики щодо України. Унаслідок цього українці, які колись вважали США своїм головним союзником, тепер шукають захисту в Європі. Майже дві третини очікують зміцнення відносин своєї країни з ЄС, тоді як лише третина говорить те саме про США.
За межами Європи тенденція ще помітніша: у багатьох країнах, включно із Бразилією, ПАР, Туреччиною й Індією, зростає очікування посилення зв'язків із Китаєм. У багатьох із них Пекін уже сприймають як надійнішого партнера, ніж США, ідеться у статті.
Однак навіть за межами Європи найзначнішим довгостроковим наслідком першого року перебування Трампа на посаді президента стало те, як він відштовхнув людей від США і зблизив їх із Китаєм, водночас очікують, що вплив Пекіна зростатиме повсюдно, пише Леонард. Від Південної Африки і Бразилії до Туреччини більшість респондентів очікує поглиблення відносин своєї країни з Китаєм протягом наступних п'яти років. І в цих країнах більшість опитаних вважає Пекін союзником, на відміну від Вашингтона.
Автор зазначає, що європейське суспільство вже не має ілюзій щодо США за Трампа. Воно усвідомлює нову реальність багатополярного світу й підтримує кроки щодо зміцнення власної безпеки – від збільшення оборонних видатків до обговорення загальноєвропейського ядерного стримування. На їхню думку, перед Європою стоїть вибір: стати самостійним центром сили або опинитися на периферії чужого впливу.