Трибунал Польщі визнав, що законодавство країни має вищу силу, ніж право Євросоюзу

8 жовтня 2021, 17:54

Этот материал также можно прочитать на русском

Трибунал Польщі визнав, що законодавство країни має вищу силу, ніж право Євросоюзу

Конституційний трибунал Польщі розглянув заяву прем'єр-міністра Моравецького
Фото: EPA

Конституційний трибунал Польщі 7 жовтня більшістю голосів ухвалив, що деякі положення договорів про Євросоюз суперечать конституції країни. Про це повідомив телеканал TVN24.

Зазначають, що трибунал розглянув заяву прем'єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького щодо закріпленого в договорах принципу верховенства права ЄС над національним законодавством.

Зокрема, Конституційний трибунал постановив, що цей принцип не відповідає ст. 90 конституції Польщі. У ній ідеться, що в межах міжнародної угоди Польща може передати повноваження органу держвлади "в деяких питаннях".

Суддя-доповідач Бартломей Соханський, аргументуючи мотиви рішення трибуналу, підкреслив, що повне дотримання принципу, закріпленого в договорі про ЄС, "означало б передання повноважень держави такою мірою, що Польща не зможе функціонувати як суверенна й демократична держава".

"Верховенство конституційного права над іншими джерелами права безпосередньо передбачено конституцією Республіки Польща. Сьогодні (вкотре) це було чітко підтверджено Конституційним трибуналом", – відреагував у Twitter спікер уряду Польщі Пьотр Мюллер.

Водночас він додав, що Польща (відповідно до принципів, викладених у конституції країни) дотримується застосовних норм права ЄС тією мірою, якою їх передбачено в договорах Євросоюзу.

Wyra * nie nale * y podkre * li *, * e Polska (na zasadach okre * lonych w Konstytucji RP) szanuje obowi * zuj * ce normy prawa unijnego w zakresie w jakim zosta * y one ustanowione w obszarach wprost i wyra * nie przekazanych w traktatach unijnych.

- Piotr Müller (@PiotrMuller) October 7, 2021

Рішення Конституційного трибуналу Польщі означає, що Варшава сама вирішуватиме, які законодавчі акти, ухвалені в Євросоюзі, виконувати, а які – ні.

Контекст

Керівна в Польщі партія Ярослава Качинського "Право і справедливість" ініціювала судову реформу, намагаючись внести зміни до трьох законів – про Верховний суд, Національну судову раду та Суд загальної юрисдикції. На думку політсили, реформа модернізує судову владу. Опозиція і більшість суддівського корпусу переконані, що такі зміни обмежують незалежність судів.

Три колишні президенти Польщі – Лех Валенса, Александр Квасневський і Броніслав Коморовський – у відкритому листі заявляли, що ініціатива партії "Право і справедливість" може призвести до диктатури. У країні 2017 року відбувалися масові протести проти судової реформи.

У липні 2018 року Європейський союз запустив санкційну процедуру проти Польщі через судову реформу у країні. У Єврокомісії наголосили, що нове польське законодавство "підриває принцип незалежності судової влади".

Моравецький ініціював слухання в Конституційному трибуналі наприкінці березня 2021 року після рішення трибуналу ЄС щодо можливості контролю через суди процесу призначення судді.

У вересні Європарламент ухвалив резолюцію, закликавши Моравецького відкликати своє звернення до Конституційного трибуналу.

Єврокомісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс заявив, що Брюссель використає "усі засоби", щоб забезпечити повагу до права ЄС у Польщі, повідомила "Німецька хвиля".