ЦВК Молдови опублікувала підсумки дострокових парламентських виборів

Світ

Центральна виборча комісія (ЦВК) Молдови обробила 100% бюлетенів на дострокових парламентських виборах у країні 11 липня. Згідно з попередніми підрахунками з 2150 виборчих дільниць, опублікованими на сайті ЦВК, на виборах у республіці перемогла "Дія і солідарність" (PAS).

Партія, засновницею якої є президентка Молдови Мая Санду, набрала 52,80% голосів виборців (774 754).

На другому місці, за даними ЦВК, передвиборчий блок Партії соціалістів і Партії комуністів (ПСРМ – ПКРМ) – 27,17% голосів (398 678), третя – партія "Шор" 5,74% виборців (84 185).

Решта політичних сил не подолала порогу 5% голосів для проходження в парламент Молдови.

За інформацією ЦВК країни, на виборах проголосувало приблизно 1,47 млн громадян Молдови (понад 205 тис. – за кордоном), явка виборців перевищила 48%. Цього досить, щоб вибори визнали такими, що відбулися.

Згідно з результатами розрахунків, проведених NewsMaker, партія Санду в новому парламенті може дістати 62–63 мандати, 32 – ПСРМ – ПКРМ, шість – "Шор".

Голова ПСРМ, колишній президент Молдови Ігор Додон заявив, що Партія соціалістів переходить в опозицію, повідомляє NewsMaker.

Як наголошують у конституції Молдови, парламент республіки обирають строком на чотири роки.

Санду, з "переконливою перемогою демократичних проєвропейських політичних сил" на виборах до парламенту Молдови привітав у Twitter президент України Володимир Зеленський.

"Це важливий крок дружньої Молдови на шляху реалізації реформ і європейських прагнень", – написав Зеленський.

Контекст

28 квітня Санду розпустила парламент країни. 15 квітня КС Молдови розглянув запит Санду, у якому президентка Молдови просила суд констатувати обставини, які дозволяють розпустити парламент. КС ухвалив рішення, що підстава для розпуску парламенту – неможливість сформувати уряд.
Санду склала присягу й офіційно вступила на посаду глави Молдови 24 грудня 2020 року.
За день до цього тодішній прем'єр-міністр Молдови Іон Кіку повідомив, що уряд країни в повному складі подає у відставку. Як пояснив Кіку, головна мета керівництва країни – це розпуск парламенту, а одним зі способів досягнення цього є відставка уряду.
Виконувачем обов'язків прем'єр-міністра країни після відставки Кіку став міністр закордонних справ Аврелій Чокой.
У лютому 2021 року Санду висувала у прем'єри Наталію Гаврилицю, але її кандидатури не підтримав жоден депутат.
25 березня депутати від партії соціалістів і їхні союзники із "Шор" і групи Pentru Moldova покинули засідання парламенту, на якому мали заслухати програму кандидата на посаду прем'єра Ігоря Гросу, писало видання NewsMaker. Гросу висунула у прем'єр-міністри особисто Санду. Слухання в парламенті не відбулися через відсутність кворуму.
26 березня Санду запросила парламентські фракції на консультації щодо його розпуску згідно з ч. 1 ст. 85 конституції Молдови. "У разі неможливості формування уряду або блокування протягом трьох місяців ухвалення законів президент Республіки Молдова після консультацій із парламентськими фракціями має право розпустити парламент", – ідеться в тексті статті.