-2 Київ
У понеділок, 17 серпня, співробітники Белтелерадіокомпанії (БТ) вийшли на страйк. Перед цим вони підписали повідомлення на ім'я керівника компанії Івана Ейсмонта, у якому вимагають визнати недійсними результати виборів, відправити у відставку голову ЦВК Лідію Єрмошину, звільнити політв'язнів, скасувати цензуру у ЗМІ, повідомляє TUT.BY.
На страйк вийшли режисери, оператори й ті співробітники, які звільнилися минулого тижня. Під час пікету вони обговорювали вчорашній провладний мітинг на підтримку президента Олександра Лукашенка і як його висвітлювали ЗМІ. Працівники були обурені тим, що державні канали заявляли про присутність на цьому мітингу 70 тис. людей (опозиційні журналісти налічували приблизно 31 тис.).
Один з операторів БТ передав страйкарям слова очільника компанії про те, що "всі, кому щось не подобається, можуть звільнитися протягом години". Сам оператор заявив, що звільнятися ніхто не планує і щодня співробітники збиратимуться біля будівлі Белтелерадіокомпанії, але на репортажі ніхто не їздитиме.
Про намір оголосити страйк також заявили співробітники телеканалів ОНТ і СТВ. Під редакціями телеканалів зібралися як співробітники (їх було приблизно 40 осіб), так і ті, хто їх підтримують.
Переважно біля ОНТ зібралися ті, хто вийшов 14 серпня на набережну і закликав зупинити насильство. Після цього пропуски цих співробітників було заблоковано, їм запропонували написати заяву на звільнення, розповіла одна із журналісток, яка входила до президентського пулу.
Через звільнення співробітників ОНТ оголосив про закриття програми "Наше утро", повідомляє "Дождь" (на момент написання новини сайт ОНТ був недоступним). На білоруському каналі заявили, що "звільнення деяких співробітників, спричинене тиском на одних журналістів і переслідуванням інших, не дає змоги виробляти контент належної якості".
Від початку протестів із державних телеканалів у Білорусі звільнилося кілька телеведучих і журналістів, зокрема голова президентського пулу, ведучий ОНТ Дмитро Семченко.
Білоруські державні ЗМІ називали протестувальників провокаторами, знімали незбалансовані сюжети про затриманих, у яких запитували, "чи робитимуть вони ще революцію". 13 серпня на телеканалі "Беларусь 1" вийшов сюжет про допит опозиційного активіста Юрія Воскресенського. У ньому йшлося про плани "щодо дестабілізації ситуації в Білорусі", а в цей час показували гаманець із символікою Служби безпеки України та карткою із зображенням лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікації виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів (за офіційними даними, понад 2 тис. з них уже відпустили), сотні дістали травми і поранення.
