+10 Київ
У селі Узборьє у Мінському районі підпалили дачу колишнього директора Республіканського науково-практичного центру "Кардіологія", академіка Олександра Мрочека, який підтримав протести своїх співробітників. Про це 14 листопада у Facebook повідомив його син Дмитро.
"Сьогодні вночі спалили дачу мого тата, залишили записку з попередженням... Ще є суперечки про демократію і "країну для життя"?" – написав син Мрочека.
Сам Мрочек розповів виданню TUT.BY, що під час пожежі був у Вітебській області на риболовлі. За його словами, згоріли альтанка, частина будинку, підвал; пожежники вважають, що це підпал.
Він також повідомив, що на подвір'ї стояв стілець, а на стільці була лялька із закривавленими очима, пришпилена скальпелем. На ній була погрозлива записка, що лікар має покаятися, що "продавав якісь стимулятори, які були у вжитку".
Фото: tut.by
Фото: tut.by
Мрочек – кардіолог, академік Національної академії наук Білорусі, доктор медичних наук, професор. РНПЦ "Кардіологія" керував із 2008 року.
У серпні МОЗ Білорусі звільнило Мрочека з посади директора РНПЦ "Кардіологія". В.о. міністра охорони здоров'я Дмитро Піневич сказав, що "завдання, які нині стоять перед міністерством охорони здоров'я, потребують особливих керівників", тому кадри і змінюють. Однак самі ж співробітники центру пов'язували звільнення з тим, що Мрочек не тиснув на них і не забороняв у неробочий час висловлювати свою позицію.
Після звільнення він написав відкритого листа з критикою на адресу влади і силовиків, які розганяють протести, його опублікувало видання KYKY. "Є така професія – батьківщину захищати! А є – батьківщину ґвалтувати, бити, калічити, завдаючи їй болю і нестерпних страждань, використовуючи спецзасоби, які батьківщина їм і вручила", – написав Мрочек.
По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, внаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки.
У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.
У Білорусі з травня 2020 року завели 900 кримінальних справ, пов'язаних із виборами президента країни.
Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 6 листопада ввів персональні санкції проти Лукашенка. Усього у санкційному списку ЄС – понад 50 білоруських чиновників, причетних до придушення протестів і фальсифікації результатів виборів.
